Дата документу 21.11.2016
ЄУ № 420/2220/16-п
Провадження №3/420/454/16
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2016 року суддя Новопсковського районного суду Луганської області Тарасов Д.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, маючого професійно-технічну освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, якому розяснено його права, відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЛГ № 012908 від 15 листопада 2016 року, 15.11.2016 року приблизно о 08 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 за адресою с. Осинове Новопсковського району Луганської області, вул. Приозерна, 33, вчинив насильства в сім'ї висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим була завдана шкода її психічному здоровю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, розкаявся у вчиненому.
Судом встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ЛГ № 012908 від 15 листопада 2016 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1,ОСОБА_2
До обставин, що помякшують відповідальність, суд відносить щире розкаяння винного у вчиненому правопорушенні. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення правопорушника, враховуючи ступінь громадської небезпеки вчиненого діяння, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт.
При накладенні стягнення у виді громадських робіт та визначенні їх терміну суд врахував характер та конкретні обставини правопорушення, дані про особу правопорушника, те, що він офіційно не працює, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність правопорушника.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 275,60 грн.
Керуючись ст. ст. 30-1,33, 34,35, ч. 1173-2, 251, 252, 284, 289, 312-1, 321-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 275,60 грн. на р/р №31218206700223, МФО 804013, Код 37942461, одержувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області.
Строк предявлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд.
Суддя:
The court decision No. 62850795, Aidar District Court of Luhansk Oblast (until 25.04.2025 - Novopskov District Court of Luhansk Oblast) was adopted on 21.11.2016. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 420/2220/16-п. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: