Court ruling № 62848989, 16.11.2016, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

16 листопада 2016 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Сімоненко В.М., Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 2 лютого 2016 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВіЕйБі» 159548,06 грн заборгованості за кредитом. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 9 серпня 2016 року (з урахуванням ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 16 серпня 2016 року про виправлення описки) рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 2 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення вимог, а саме: стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку на виконання солідарного зобов'язання заборгованість станом на 29 червня 2015 року в сумі 44943,21 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року, заявник порушує питання про скасування судових рішень в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_4 та направлення в цій частині справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав, - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме частини першої статті 559 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦК України) та неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України, то правові підстави для перегляду цієї ухвали за пунктом 2 частини 1 статті 355 ЦПК України відсутні.

На підтвердження підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України заявником надано ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня, 6 травня, 16 грудня 2015 року, 19 січня, 27 квітня та 15 червня 2016 року, в яких, на його думку, зазначена норма матеріального права застосована по-іншому.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У судовому рішенні про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції, погодився з висновками суду апеляційної інстанцій про стягнення солідарно з поручителя суми боргу, розраховану за останні шість місяців до пред'явлення позову, з огляду на те, що за умовами договору поруки поручитель надав згоду на збільшення відповідальності позичальника, а отже і на збільшення своєї відповідальності, без укладення окремого договору, зазначивши, що таке не є підставою для припинення поруки.

Разом з тим у наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня, 6 травня, 16 грудня 2015 року, 19 січня, 27 квітня та 15 червня 2016 року суд касаційної інстанцій погодилися з висновками судів про відмову у задоволенні вимог банку до поручителя, оскільки матеріалами справи було підтверджено, що поручитель не надавав згоду на забезпечення виконання зміненого основного зобов'язання, а відтак і на зміну обсягу своєї відповідальності.

Отже, зміст доданих до заяви судових рішень, його порівняння із судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо застосування частини першої статті 559 ЦК України.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року з передбачених пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстав повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Сімоненко

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко