Court ruling № 62813145, 14.11.2016, Novhorod-Siverskyi District Court of Chernihiv Oblast

Справа № 739/1727/16-а

Номер провадження 2-а/739/80/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року м. Новгород-Сіверський

Н-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Іващенка А.І.

секретаря Неживець К.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2

представника відповідача- Шахунова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №24 від 18 жовтня 2016 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вказаною постановою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за самостійне будівництво тимчасової споруди і відповідно порушення благоустрою. Зазначає, що вона є людиною похилого віку та самостійно будь-яких споруд вона не будувала, власником зазначеної квартири є не вона а її донька, вважає, що адмінкомісія Новгород-Сіверської міської ради винесла незаконну постанову за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. Позивач в судове засідання не зявилась про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, ніяких заяв та клопотань суду не надала.

Представник - позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та пояснив, що його довіритель жодних порушень правил благоустрою не допускала, на час придбання квартири у власність донькою позивачки на прибудинковій території вже був збудований сарай та інші надвірні будівлі та споруди Новгород-Сіверською ЖЕК для зберігання мешканцями будинку дров, відповідно позивачка його не будувала в звязку з чим постанову про накладення на неї стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП України вважає незаконною.

Представник відповідача у судовому засіданні висловився проти задоволення позову з підстав, наведених у запереченнях, при цьому визнав, що в ході перевірки не було встановлено ким і коли збудовано вказаний вище сарай та інші надвірні будівлі, оскільки позивачка та мешканці її будинку відмовилися надавати з цього приводу пояснення, але з пояснень інших осіб вбачалося, що будівництво здійснено позивачкою.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 дала показання про те, що вона є власником квартири, яку вона придбала у 2003 році. На час придбання квартири на прибудинковій території вже був збудований сарай. Даний сарай свого часу був збудований Новгород-Сіверською ЖЕК для зберігання жителями будинку дров. На даний час в її квартирі проживає позивачка її мама ОСОБА_1, яку вона доглядає та зазначила, що самостійно вона взагалі будь яких тимчасових споруд не будувала.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 дала показання про те, що вона з 1989 року проживає в одному будинку з позивачкою. На час вселення до будинку на прибудинковій території вже були збудовані сараї Новгород-Сіверською ЖЕК для зберігання жителями будинку дров та інших речей. Позивачка будь яких самостійних будівельних робіт не проводила.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, допитавши свідків і дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, за заявою гр. ОСОБА_5 інспектором з благоустрою Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області ОСОБА_6 було проведено перевірку додержання позивачкою вимог благоустрою населених пунктів Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області за адресою: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Губернська, 36. В ході даної перевірки інспектор з благоустрою дійшов висновку про самовільне будівництво на землях комунальної власності тимчасової споруди (дощаного сараю) вбиральні і паркану. За результатами проведеної перевірки позивачці винесено припис №10 від 11 серпня 2016 року про усунення виявлених порушень у 30-ти денний строк шляхом демонтажу тимчасової споруди та паркану .

04 жовтня 2016 року інспектором з благоустрою міської ради здійснено перевірку виконання вимог припису №10 від 11 серпня 2016 року та встановлено, що вказаний припис не виконано, що є порушенням п.п. 13.3.1, 13.2.3, 13.2.4 «Правил благоустрою території населених пунктів Новгород-Сіверської міської ради», у звязку з чим відносно позивачки складено протокол про адміністративне правопорушення №13 за ознаками статті 152 КУпАП України.

За результатами розгляду вказаного протоколу адміністративною комісією при виконавчому комітеті Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області 18 жовтня 2016 року винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення №24, якою позивачку визнано винною у самостійному будівництві тимчасових споруд і тим самим порушенні благоустрою міста, дії позивачки кваліфіковано за статтею 152 КУпАП України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 2).

Статтею 152 КУпАП України передбачено відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

За змістом наведеного законодавчого положення особа може бути притягнута до відповідальності за статтею 152 КУпАП України у випадку якщо нею допущено порушення відповідних державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів чи правил благоустрою населених пунктів.

Як вбачається, згідно протоколу про адміністративне правопорушення вина позивачки полягає у невиконанні припису №10 на демонтаж самовільно збудованих тимчасових споруд (дощаного сараю), вбиральні і паркану, при цьому адміністративне стягнення накладено на неї за будівництво вказаних тимчасових споруд. Це в свою чергу свідчить, що виклад у протоколі про адміністративне правопорушення обставин правопорушення не відповідає тим обставинам, які були встановлені в ході розгляду даного протоколу і відображені в оскаржувані постанові про накладення адміністративного правопорушення.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Викладене вище в сукупності свідчить про недоведеність відповідачем факту здійснення позивачкою будівництва тимчасових споруд і відповідно вказує на необгрунтованість висновків про вчинення нею правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП України.

Також суд бере до уваги, що відповідно до частини першої статті 38 КУпАП України адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення, яке ставиться в вину позивачці, було виявлено в ході проведення перевірки і відображене в приписі №10 від 11 серпня 2016 року. Відповідно особа, яка вчинила дане правопорушення, могла бути притягнута до адміністративної відповідальності не пізніше як через два місяці з дня виявлення правопорушення, оскільки воно не підвідомче суду (судді). Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення №24 була винесена 18 жовтня 2016 року, тобто поза межами визначеного законом двомісячного строку накладення адміністративного стягнення, що в свою чергу також свідчить про незаконність даної постанови, оскільки навіть у разі доведеності вини позивачки у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення на час її розгляду адміністративною комісією підлягала закриттю на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП України, у звязку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушеня строків, передбачених статтею 38 КУпАП України.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини, беручи до уваги положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України відповідно до яких у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за діяння, передбачене статтею 152 КУпАП України є протиправним. Тому постанову про накладення адміністративного стягнення №24 від 18 жовтня 2016 року, якою на позивачку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. слід визнати протиправною і скасувати. Відповідно до ч. 1ст. 94 КАС Українисуд присуджуєна користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 551,20 грн.за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 38, 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, статтями 11, 18, 71, 94, 158 - 163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області №24 від 18 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчинення правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень - визнати протиправною та скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 551 (пятсот пятдесят одну) гривню 20 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Новгород-Сіверської міської ради, (04061978), шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяА.І.Іващенко

Постанова в повному обсязі виготовлена 17 листопада 2012 року.