Справа № 464/5850/16-ц
пр.№ 2/464/1649/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/заочне/
09.11.2016 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Рудакова І.П.
за участю секретаря судового засідання Гевко О.-В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
позивач звернувся в суд із позовною заявою в якій з уточненням просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 18017,27 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 17.03.2008 на підставі договору банківського рахунку №2625001105639 відповідачу надано кредитний ліміт у сумі 5000,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідачем умови кредитного договору не виконувались, внаслідок чого станом 04.07.2016 утворилась заборгованість у спірному розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача. Разом із тим, просить стягнути з відповідача понесений судовий збір.
Представник позивача у судове засідання не зявився. Подав суду заяву про слухання справи у його відсутності; просить повністю задовольнити позовні вимоги та у разі неявки відповідача без поважних причин провести заочний розгляд справи.
Відповідач повторно не зявився у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений, суду не відомі причини неявки, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а тому зі згоди сторони позивача, що викладена у поданій суду заяві, суд постановив ухвалу, яка внесена до журналу судового засідання, про порядок заочного розгляду справи з дотриманням вимог, встановлених ст.224 ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та зясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 17 березня 2008 рокуроку між ВАТ «КРЕДОБАНК» (правонаступник ПАТ «КРЕДОБАНК») та відповідачем укладено договір банківського рахунку №2625001105639.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 530 ЦПК України, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Так, ч.4 ст.631 цього ж Кодексу, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до умов договору банківського рахунку позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 5000,00 грн., із подальшою зміною такого, на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, встановленому діючими Тарифами банку та за несвоєчасне виконання грошових зоовязань відповідач сплачує пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної процентної ставки (п.5.1 Додаткового договору до договору банківського рахунку від 18.09.2009).
Судом встановлено, що позивачем умови кредитного договору виконано та відповідач отримав кредит у вигляді кридитного ліміту, однак, останній взяті на себе зобов'язання не виконує, а тому згідно з розрахунком позивача, станом на 04.07.2016, утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 18017,27 грн., з яких: 4996,36 грн. неповернута сума кредитку; 6461,77 грн. прострочені відсотки; 6559,14 грн. сума пені за користування кредитом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить переконання, що позовні вимоги підставні та обґрунтовані, ґрунтується на укладеному між сторонами кредитному договорі, а відтак, суд приходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 18017,27 грн., а позов задовольнити повністю.
Вирішуючи розподіл судових витрат, суд приходить до наступного. Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Так, згідно з платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн., що підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ст. ст.16, 530, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст.10, 60, 88, 208, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованість за договором банківського рахунку №2625001105639 від 17.03.2008 у розмірі 18017,27 грн. та судовий збір у сумі 1378,00 грн., а всього у розмірі 19395 / дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто п'ять/ гривень 27 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його отримання. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Головуючий Рудаков І. П.
The court decision No. 62678482, Sykhivskyi District Court of Lviv City was adopted on 09.11.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 464/5850/16-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: