Court ruling № 62674583, 10.11.2016, Brusyliv District Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 275/149/16-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Руденка В.О.,

за участі секретаря судового засідання Довгаленко О.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про розяснення постанови суду від 20 травня 2016 року по адміністративній справі №275/149/16-а,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з заявою про розяснення судового рішення в його справі постанови Брусилівського районного суду житомирської області від 20 травня 2016 року по адміністративній справі №275/149/16-а, яка набула чинності.

Згідно резолютивної частини зазначеного судового рішення, судом постановлено позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не забезпечення з 7 листопада 2015 року надання ОСОБА_1 пільг, встановлених статтею 22 Закону України «Про міліцію». Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, починаючи з 07 листопада 2015 року забезпечити надання ОСОБА_1 пільг, встановлених статтею 22 Закону України «Про міліцію» відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сімї, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів Українивід 4 червня 2015 р. № 389 в редакції станом на 7 листопада 2015 року.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 551,21 гривень (пятсот пятдесят одна гривня 21 копійка).В решті вимог позову відмовити.

Заява про розяснення судового рішення мотивована тим, що з 27 січня 2016 року з Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сімї, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів Українивід 4 червня 2015 р. № 389 виключено таку категорію пільговиків, як пенсіонери МВС. З огляду на це, на думку позивача, з 27.01.2016 року розмір його доходу не має значення для встановлення йому пільг.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, подав заперечення письмово та усно зазначив, що правовий статус позивача, що надавав йому право на пільги, змінено законодавцем, який скасувавши Закон України «Про міліцію» взагалі позбавив позивача права на пільги, визначені цим законом. Проте, з огляду на постанову суду від 20 травня 2016 року, про розяснення якої просить позивач, суд захистив його права, встановлені нормою статті 22 Закону України «Про міліцію» станом на час її скасування, зобовязавши відповідача Управління праці та соціального захисту населення забезпечити надання позивачу пільг, передбачених саме цією останньою редакцією статті 22 Закону України «Про міліцію» в Порядку, який був чинним на той момент.

Дослідивши зміст поданих сторонами заяви та заперечень, матеріали адміністративної справи та почувши пояснення сторін, суд приходить до висновку про необхідність відхилення заяви про розяснення постанови, виходячи з наступних міркувань.

Зміст заяви позивача та його пояснень у судовому засіданні свідчить не про незрозумілість судового рішення, а про помилковість сприйняття його змісту позивачем.

Так, ухвалюючи вищевказану постанову від 20.05.2016 року, суд керувався нормами права щодо дії законів у часі та неприпустимості обмеження існуючого обсягу прав і свобод громадянина, тому прийшов до висновку про наявність підстави для забезпечення позивача пільгами. Такою законодавчою підставою суд визначив статтю 22 Закону України «Про міліцію» (надалі Закон) в останній доступній редакції, яка була прийнята відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. №76-VІІІ. Частиною 7 статті 22 зазначеної редакції Закону, передбачено, що пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Інших нормативно-правових актів, що передбачали б право позивача на пільги, про які він зазначає у позові, в правовому полі України немає, а подальшими законодавчими змінами, статтю 22 Закону було скасовано, тобто суд застосував останню її редакцію, яка була чинною станом на дату, вказану в резолютивній частині постанови суду.

Як було встановлено у судовому засіданні і зазначено у вказаній постанові суду від 20.05.2016 року, сторонами по справі і, зокрема, позивачем не заперечувалося, що з липня 2015 року Законом №76-VІІІ порядок і умови надання встановлених законодавством пільг позивачу не було припинено, а було змінено шляхом застосування справедливого механізму нарахування пільг в залежності від рівня доходів позивача. Позивач з цим погодився, дії уповноважених державних органів у встановленому законом порядку не оскаржував.

Водночас, в судовому засіданні при розгляді заяви про розяснення судового рішення, позивач заявив про те, що він вважає своє право на пільгу беззастережним, а норми Закону №76-VІІІ щодо запровадження обумовлення надання пільг певним рівнем доходу, неконституційними і такими, що не можуть застосовуватись.

Отже, з заяви позивача та його пояснень в судовому засіданні слідує, що його доводи стосуються не розяснення судового рішення, а незгоди з його мотивуванням та, власно, змістом.

Водночас, суд наголошує, що порядок оскарження постанови суду від 20.05.2016 року викладений у його резолютивній частині.

З огляду на викладене, керуючись ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про розяснення судового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області.

Суддя В.О. Руденко