Court ruling № 62634735, 18.10.2016, Fortetsnyi District Court of Kropyvnytskyi City (until 25.04.2025 - Kirovskyi District Court of Kirovohrad City)

Справа № 404/6404/16-ц

Номер провадження 2/404/3316/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі судді Павелко І.Л.

з секретарем Клоченко Т.О.

розглянувши у судовому засіданні в м.Кропивницькому позовну заяви ОСОБА_1 благодійної організації «Конвіктус Україна « до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням , -

встановив:

ОСОБА_1 благодійна організація «Конвіктус Україна « звернулась з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням на свою користь в розмірі 607241 грн.

Одночасно в позовній заяви в прохальній частині позивач просе вжити заходи щодо забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу на зазначивши при цьому на яке конкретно.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому сам факт звернення позивача до суду з вказаним позовом свідчить про наявність між сторонами спірних відносин які мають бути врегульовані у судовому порядку.

Разом з тим суд зазначає, що у випадку задоволення позову, вимоги позивача у наступному можуть бути задоволені за рахунок реалізації приналежного відповідачам майна як рухомого так і нерухомого про яке позивач не зазначає .

Відповідно до розяснень , що надані Пленумом Верховного Суду України у п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, про те що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Такі засади поширюються як на вирішення справи по суті, так і на вирішення окремих процесуальних питань.

Таким чином виходячи з наведених обставин та правових положень, зважаючи на надані у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9, за якими наголошено про те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо накладення арешту на майно відповідача не вказавши на яке конкретно чи то рухоме майно та за якою адресою чи то нерухоме теж не зазначено адресу та не вказано що воно належить відповідачу .Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того позивач не подав окремо заяву про забезпечення позову та не надав квитанцію про сплату судового збору по цій заяві . Заявлений в п.2 позовної заяви клопотання про застосування заходів забезпечення позову не відповідає приписам та вимогам, встановленим ч.2 ст. 151 ЦПК України щодо подачі заяви про забезпечення позову, не оплачений судовий збір про забезпечення позову про що не надана квитанція, не зазначено майно на яке необхідно накласти арешт.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 151 153, 208-210 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заявленого клопотання по цивільній справі в позовній заяві позивача ОСОБА_1 благодійної організації «Конвіктус Україна « до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням на свою користь в розмірі 607241 грн. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання до Кіровського районного суду м. Кіровограда апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її отримання.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда І. Л. Павелко