Court ruling № 62592640, 02.11.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 листопада 2016 року м. Київ К/800/27025/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

11 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області (далі - Кам'янець-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд зобов'язати Кам'янець-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області виплатити середню заробітну плату за весь час затримки виплати заробітної плати при звільнені у строки, передбачені ст. 117 КЗпП, по день фактичного розрахунку, а саме з 05 листопада 2013 року по 27 лютого 2015 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області задоволено частково, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року скасовано. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області про зобов'язання виплатити середню заробітну плату за час затримки при розрахунку - залишено без розгляду.

Приймаючи ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Враховуючи наведені норми, для звернення працівника до суду з позовною заявою щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом 11 травня 2016 року, в якому просила задовольнити позовні вимоги про виплату їй середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 05 листопада 2013 року по 27 лютого 2015 року, при цьому остаточний розрахунок був проведений 27 лютого 2015 року.

Суд першої інстанції порушив норми процесуального закону, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС України після одержання позовної заяви не з'ясував чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У касаційній скарзі скаржник не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що остаточний розрахунок з нею не проведено, так як не виплачена компенсація в зв'язку з втратою частини доходів з причин порушення строків їх виплати.

Вважає, що її право на отримання стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинно бути відновлено.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судом апеляційної інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що позивачем порушено вимоги ч.1 ст. 233 КЗпП та ч.3 ст. 99 КАС України, тобто пропущено строк звернення з даним позовом до адміністративного суду.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Суддя М.М. Заїка

Вищого адміністративного

суду України