Court ruling № 62589604, 08.11.2016, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 201/15387/16-ц

Провадження №2з/201/241/2016р.

У Х В А Л А

про забезпечення позову

08 листопада 2016р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоровя України (третя особа Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоровя України») про скасування наказу про звільнення,

ВСТАНОВИЛА:

07.11.2016р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоровя України (третя особа Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоровя України») про скасування наказу про звільнення..

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 08.11.2016р. провадження у справі було відкрито.

07.11.2016р. одночасно із подачею позову, позивачем було подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив зупинити дію наказу Міністерства охорони здоровя України від 30.09.2016р. № 101-о про його звільнення. В обґрунтування вимог, позивач посилався на те, що ним на сьогоднішній день оскаржується, як незаконний, наказ про звільнення, а тому невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії наказу про звільнення, може призвести до порушення прав позивача у разі задоволення в майбутньому рішення по даній справі.

Ознайомившись із заявою позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю за можливе задовольнити її з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЦПК України, у разі необхідності, судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається зі змісту наказу Міністерства охорони здоровя України від 30.09.2016р. № 101-о, ОСОБА_1 було звільнено з посади ректора Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоровя України» у звязку із закінченням строку дії контракту.

На сьогоднішній день, позивач звернувся із позовом про скасування даного наказу, у звязку з чим, приходжу до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, з огляду на те, що сторони пояснення по суті справи не давали, при вжитті заходів забезпечення позову матеріали справи та надані докази мною не досліджувалися, а також приймаючи до уваги, що вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати позивачем не заявлено, то вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного наказу не є вирішенням справи по суті, оскільки жодних заборон щодо вчинення будь-який дій, повязаних з прийняттям даного наказу суддею не вживається, а тому положення п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» не можуть бути застосовані.

На підставі вищевикладеного, керуючись, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р., ст.ст. 151, 152, 210, 293 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА :

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоровя України (третя особа Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоровя України») про скасування наказу про звільнення задовольнити.

До набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі № 201/15387/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоровя України (третя особа Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоровя України») про скасування наказу про звільнення - зупинити дію наказу Міністерства охорони здоровя України від 30.09.2016р. № 101-о «Про звільнення ОСОБА_1».

Ухвала підлягає негайному виконанню, але на увалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом пяти днів.

Копії ухвали направити для відома та виконання сторонам по справі.

Строк предявлення ухвали до виконання, як виконавчого документу, три роки.

Суддя: Н.В.Ткаченко