03.11.2016
Провадження № 4-с/331/49/2016
ЄУН 331/6113/16-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
03.11.2016р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі :
головуючогосудді Світлицької В.М.
при секретарі Богач А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_3, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядкуст. 383 ЦПК України, в якій просить суд визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо зняття арешту з автомобіля, зобовязати ОСОБА_2 відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зняти з автомобіля марки LEXUS модель GS 350 сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ № 1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області арешт, накладений 07.12.2015р. державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженні № 49063839. В обґрунтування скарги зазначено, що 22.09.2016р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя в справі № 331/6113/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, звернуто стягнення на предмет застави легковий автомобіль марки LEXUS модель GS 350 сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ №1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АРС № 047697 від 07.11.2007р., виданого МРЕВ № 1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, а також визнано за ОСОБА_1 право власності на вказаний автомобіль. В подальшому заявнику стало відомо про те, що в ОСОБА_2 відділі державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження № 49063839 щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5», в особі Запорізької обласної дирекції акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» суми заборгованості. В рамках даного виконавчого провадження 07.12.2015р. державним виконавцем була винесена постанова про накладення арешту на легковий автомобіль марки LEXUS модель GS 350 сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ №1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, що належить ОСОБА_3 У звязку з тим, що накладений арешт порушує права ОСОБА_1, як заставодержателя, останній звернувся до ВДВС з заявою про зняття арешту з даного автомобіля. ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на адресу ОСОБА_1 № 2815/7/7 від 13.10.2016р. , заявнику було відмовлено у знятті арешту з автомобіля. ОСОБА_1 з посиланням на обставини викладені у заяві та приписи ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про заставу», ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зазначає, що відмова у знятті арешту є незаконною.
В судове засідання представник заявника надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, на задоволенні скарги наполягає у повному обсязі.
Представник ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд скарги без його участі. Інші учасники процесу до суду не з`явились, про місце і час розгляду заяви повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду її по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги, викладені в скарзі на дії державного виконавця є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.10.2008 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір позики. Відповідно до п.1.1 зазначеного договору ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 50 000 дол. США, що на момент укладання договору відповідно до офіційного курсу НБУ складає 248 000 гривень, а останній зобовязався повернути їх у термін обумовлений даним договором.
У п. 1.3 договору позики зазначено, що сума позики надається ОСОБА_3 на термін 6 (шість) років з моменту отримання позики. По закінченню зазначеного строку ОСОБА_3 борг не повернув.Відповідно до п. 1.4 укладеного сторонами договору позики, з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобовязань, сторони домовились укласти договір застави нерухомого майна.
Згідно з договором застави транспортного засобу від 20.10.2008 р. укладеного між ОСОБА_5та ОСОБА_3, для забезпечення своєчасного виконання зобовязань за договором, в тому числі по поверненню суми позики, відшкодуванню збитків, завданих прострочкою виконання, сплаті неустойки, тощо ОСОБА_3 передає в заставу ОСОБА_5рухоме майно: легковий автомобіль LEXUS GS 350 сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов №JTHCE96S370009246, що належить йому на праві власності.
Відповідно до договору № 05-08/16 про відступлення права вимоги від 05.08.2016 р. ОСОБА_5 передала ОСОБА_1 право вимоги, що належить первісному кредитору, і останній стає кредитором за Договором позики, б/н, від 20.10.2008 року, укладеним між ОСОБА_5та ОСОБА_3
Згідно з договором № 05-08/16-2 про відступлення права вимоги від 05.08.2016 р. ОСОБА_5 передала ОСОБА_1право вимоги, що належить первісному кредитору, і останній стає кредитором за Договором застави транспортного засобу, б/н, від 20.10.2008 року, укладеним між ОСОБА_5та ОСОБА_3
Як вбачається з повідомлення про відступлення права вимоги, 06.08.2016 р. ОСОБА_3 було повідомлено про те, що ОСОБА_1став новим кредитором за договором позики б/н від 20.10.2008 року та договором застави транспортного засобу б/н від 20.10.2008 року, у звязку з чим зобовязання за зазначеними договорами мають бути виконані на користь ОСОБА_1
22.08.2016 року ОСОБА_1звертався до ОСОБА_3 з вимогою про виконання зобовязання за договором позики б/н від 20.10.2008 року. ОСОБА_3 не виконав належним чином свої грошові зобовязання передбачені договором щодо повернення позики, та всіма можливими способами ухилявся від виконання зобовязань щодо повернення позики і до теперішнього часу не виконав свій обовязок.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2016р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, звернуто стягнення на предмет застави легковий автомобіль марки LEXUS модель GS 350 сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ №1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АРС № 047697 від 07.11.2007р., виданого МРЕВ № 1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, а також визнано за ОСОБА_1 право власності на вказаний автомобіль, яке набуло законної сили 03.10.2016р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обовязковим до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади іорганів місцевого самоврядування,підприємств,установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановленихміжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем)зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленогомайнапереважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вонарозподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для задоволення вимог стягувачів, які не єзаставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі, зокрема, якщо вартість предметазастави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Суд проаналізувавши наведені вище приписи чинного законодавства приходить до висновку, що накладення державним виконавцем арешту на транспортний засіб, який є предметом договору застави, та подальша відмова у знятті цього арешту є незаконними з огляду на наступне.
Так, в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 щодо погашення заборгованості перед ОСОБА_1 за договором позики від 20.10.2008р. забезпечено договором застави, який є чинним, за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, сума заборгованості, яку ОСОБА_3 за договором позики від 20.10.2008р. зобовязаний повернути на користь ОСОБА_1 значно перевищує вартість транспортного засобу, який є предметом застави за договором.
В суді встановлено, що накладення арешту на майно унеможливлює виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя в справі від 22.09.2016р., що в силу приписів ст. 1291 Конституції України, ст. 14 ЦПК України є неприпустимим.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень субєкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі досліджених в суді обставин та доказів на їх підтвердження, положень Закону України « Про виконавче провадження», суд вважає доводи скарги обґрунтованими, у звязку з чим постановляє ухвалу про задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 386, 387 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу задовольнити.
Визнати відмову ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у знятті арешту з автомобіля марки LEXUS модель GS 350 сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ № 1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області - неправомірною.
Скасувати арешт, накладений 07.12.2015р. державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженні № 49063839, на автомобіль марки LEXUS модель GS 350 сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ № 1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області.
Зобовязати ОСОБА_2 відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зняти арешт з автомобіля марки LEXUS модель GS 350 сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зареєстрований в МРЕВ № 1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області , накладений 07.12.2015р. державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженні № 49063839.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги .
Суддя : В.М.Світлицька
The court decision No. 62553689, Oleksandrivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Zaporizhzhia City) was adopted on 03.11.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 331/6113/16-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: