Court ruling № 62498049, 03.11.2016, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" листопада 2016 р. Справа № 918/456/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши заяву Житлово-комунального підприємства "Перспективне" про відстрочку виконання судового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне"

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 7 983 грн. 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 7 983 грн. 70 коп.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.09.2016р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" - 2 764 грн. 27 коп. основного боргу, 2 557 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 318 грн. 06 коп. 3% річних та 973 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 20.09.2015р., видано наказ про примусове виконання рішення суду.

20.10.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне", через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подало заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 05.09.2016р. у справі №918/456/16. Подану заяву заявник мотивує скрутним фінансовим становищем відповідача.

Ухвалою суду від 24.10.2016р. заяву про відстрочку виконання рішення суду по справі №918/456/16 прийнято до розгляду та призначено у судовому засіданні на 03.11.2016р.

Розглянувши подану заяву відстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 05.09.2016р. у справі №918/456/16, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Звертаючись до суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду у даній справі, позивач послався на скрутне фінансове становище відповідача, що значно ускладнює виконання рішення суду.

Пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

В даному випадку, свою заяву відповідач обґрунтовує скрутним фінансовим становищем відповідача.

Однак, скрутний матеріальний стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язань перед позивачем та не робить неможливим виконання рішення суду. Тому посилання заявника на важкий фінансовий стан суд не може сприймати у якості достатньої підстави для відстрочки виконання судового рішення,

Отже, викладені та повідомлені суду відповідачем обставини, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для відстрочки виконання рішення суду. Таким чином, відповідач не довів належними доказами наявність виключних обставин, які дають підстави для застосування відстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до положень пункту 7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., при винесенні ухвали про відстрочку або розстрочку, зміну способу і порядку його виконання, господарський суд, або відмовляє відповідно у відстрочці чи розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання за відсутності підстав для вчинення процесуальних дій, або за наявності таких підстав задовольняє (задовольняє частково) відповідні заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява позивача про надання відстрочки виконання рішення суду є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" про відстрочку виконання рішення - відмовити.

Суддя Горплюк А.М.