№ 62468898, 20.10.2016, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/684/16 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України,апеляційну скаргу Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з уточненим адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення з відповідача 1369,00 грн. невиплаченого грошового забезпечення та 7283,08 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу, а всього 8652,08 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 р. позов задоволено частково: стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області 5896,00 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування частково незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 у справі 825/2135/15-а за позовом ОСОБА_2 до ГУ МВС України в Луганській області було визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України в Луганській області від 20.04.2015 № 1039 про покарання слідчого СВ Артемівського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Луганській області капітана ОСОБА_2; визнано протиправним та скасовано наказ від 27.04.2015 № 142 о/с про звільнення капітана ОСОБА_2, слідчого СВ Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області; поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді слідчого відділення розслідування загальнокримінальних злочинів слідчого СВ Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області з 27.04.2015; постанову суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 у справі № 825/2135/15-а апеляційну скаргу ГУ МВС України у Луганській області залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 у справі 825/2135/15-а залишено без змін.

Наказом ГУ МВС України у Луганській області від 01.03.2016 № 3 о/с капітана міліції ОСОБА_2 було звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів) з посади слідчого СВ Артемівського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Луганській області.

Наказом ГУ МВС України у Луганській області від 05.05.2016 № 10 о/с було частково змінено наказ ГУ МВС України у Луганській області від 01.03.2016 № 3 о/с та капітана міліції ОСОБА_2 слідчого СВ Артемівського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Луганській області було звільнено з ОВС у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів), з 06.11.2015, з вислугою років у календарному обчисленні 14 років 03 місяці 01 день.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з ГУ МВС України у Луганській області 5896,00 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до рішень судів ОСОБА_3 поновлено на посаді слідчого відділення розслідування загальнокримінальних злочинів слідчого відділу Артемівського районного відділу Луганського міського управління.

Так, відповідно до п. 1.6. наказу МВС України від 31.12.2007 № 499, яким затверджена «Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» (далі-Інструкція), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

В свою чергу позивач проходила службу в Артемівському РВ ЛМУ ГУМВСУ у Луганській області, який підпорядковувався Луганському міському управлінню ГУМВСУ, тобто виплата грошового забезпечення здійснювалась відповідно до кошторису Луганського міського управління.

Луганське міське управління в свою чергу відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (08670622) є самостійною юридичною особою.

Відповідно до п. 3 Постанови КМУ від 07.11.2014 № 595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, зазначено, що заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Луганське міське управління ГУМВСУ не переміщене на підконтрольну українській владі території.

Крім того, що Луганське міське управління ГУМВСУ не ліквідоване, а тому не може мати будь-яких правонаступників.

Проаналізувавши вищевикладене колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, при винесені свого рішення, залишив поза увагою той факт, що ГУ МВС України у Луганській області не є належним відповідачем по справі щодо виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував доводи позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Луганській області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 р. - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 25.10.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.