№ 62456721, 02.11.2016, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 915/171/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Ємельянова А.С.,

Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 року у справі № 915/171/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Тепло-Сервіс" Вознесенської міської ради про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом про стягнення на його користь з Комунального підприємства "Тепло-Сервіс" Вознесенської міської ради заборгованості в розмірі 300000 грн., пені в сумі 224305,52 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення 356068,76 грн., 3% річних у розмірі 22044,76 грн.

Позов обґрунтовано простроченням виконання грошового зобов'язання за договором на купівлю-продаж природного газу №1060/14-БО-22від 22.11.2013 року.

Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені на 50%.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.04.2016 року (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача суму, на яку збільшено борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення - 133027,19 грн., 3% річних - 21645,98 грн., пеню - 110373,11 грн., а в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 року (судді: Величко Т.А., Лавриненко Л.В., Таран С.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати в частині, в якій відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 110373,11 грн. пені та позов в цій частині задовольнити, в іншій частині судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

У клопотанні відповідач заперечує проти вимог, викладених у касаційній скарзі, та просить суд розглянути справу за відсутності свого представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 22.11.2013 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, був укладений договір на купівлю-продаж природного газу №1060/14-БО-22, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

За п.п. 3.3, 3.4, 6.1 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою,або надати в письмові формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судами встановлено, що на виконання умов договору, позивач протягом січня-грудня 2014 року поставив відповідачу газ на загальну суму 2734582,65 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця до покупця про стягнення заборгованості за останнім актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 року в розмірі 300000,00 грн., пені, 3 % річних та інфляційних сум у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати за одержаний природний газ за договором.

Висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову щодо стягнення 3 % річних та інфляційних сум обґрунтовано встановленням обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, а відмову в решті позову мотивовано сплатою основної заборгованості до звернення з позовом до суду, невідповідністю розрахунку позивачем інфляційних та річних, а щодо пені за порушення умов п. 7.2 договору судом встановлено неправильне нарахування позивачем розміру, що за період прострочки з 15.02.2014 року по 22.12.2015 року має складати 220746,21 грн., також судом зменшено розмір пені, що присуджено до стягнення, на 50 %.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Під час розгляду місцевим господарським судом даної справи відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, на 50 %.

Місцевий господарський суд, висновки якого підтримані апеляційним господарським судом, з посиланням на п. 3 ст. 83 ГПК України, ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшив розмір пені на 50 % від належного до стягнення розміру неустойки.

Таке зменшення пені судами обґрунтовано посиланням на те, що заборгованість за поставлений природний газ у відповідача перед позивачем відсутня; ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договором; фінансові результати відповідача за 2014 рік та 2015 роки, згідно з якими Комунальне підприємство має складний фінансовий стан; відсутність за спірними відносинами збитків у позивача.

Отже, місцевий господарський суд, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про наявність умов і правових підстав для зменшення пені, оскільки присуджена до стягнення сума пені у розмірі 50 % (110373 грн. 11 коп.), з урахуванням обставин справи та з огляду на присудження до стягнення 133027 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 21645 грн. 98 коп. 3% річних, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань та проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді А.Ємельянов

І.Кондратова