Court ruling № 62394949, 31.10.2016, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

31 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Берднік І.С., розглянувши заяву приватного підприємства «Ландиш» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 9 березня 2016 року у справі № 5008/407/2012 за позовом приватного підприємства «Ландиш» до Рахівської міської ради, третя особа - Рахівське міське комунальне підприємство «Рахівкомунсервіс», про спонукання до продовження дії договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

21 жовтня 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява приватного підприємства «Ландиш», надіслана за належністю Вищим господарським судом України (лист від 19 жовтня 2016 року № 08.03-06/27).

Заяву про перегляд судового рішення подано без додержання вимог статей 11118 та 11119 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник у своїй заяві однією з підстав для її подання зазначив пункт 2 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України, а саме неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11118 Господарського процесуального кодексу України у заяві про перегляд судових рішень господарських судів зазначаються обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 11116 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 2 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України, заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 27 вересня 2016 року, копію якої у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 11119 цього Кодексу до заяви не додано.

Крім того, посилання заявника у тексті заяви (с. 14) на рішення Господарського суду Житомирської області від 29 вересня 2016 року у справі № 906/814/16, рішення Господарського суду Львівської області від 28 вересня 2016 року у справі № 914/1939/16 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2016 року у справі № 904/180/15 не є підставою для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення, передбаченою пунктом 2 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, заявнику потрібно уточнити підстави для подання заяви до Верховного Суду України, обґрунтувати їх та надати копії відповідних судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 11119 Господарського процесуального кодексу України до заяви додається документ про сплату судового збору, який до заяви не додано.

За подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України сплачується судовий збір, розмір якого визначено статтею 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, що набрав чинності з 1 вересня 2015 року.

Відповідно до зазначеної статті Закону за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України ставка судового збору складає 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, приватному підприємству «Ландиш» слід надати до Верховного Суду України оригінал документа про сплату (зарахування) судового збору в установленому розмірі та за платіжними реквізитами, які зазначено на офіційному веб-сайті Верховного Суду України, а саме:

«Отримувач коштів УДКСУ у

Печерському районі, 22030102

р/о № 312 132 077 000 07

банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві

код класифікації доходів

бюджету - 22030102

код банку отримувача - 820019

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

У графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207».

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 11120 Господарського процесуального кодексу України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 11118 та 11119 цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII та статтями 11118, 11119, 11120 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Надати приватному підприємству «Ландиш» строк для усунення недоліків до 14 листопада 2016 року.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заяву буде повернуто заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України І.С. Берднік