ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
31 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26066/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши матеріали касаційної скарги Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -
встановив:
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2016 року вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, заявникові надано строк до 21 жовтня 2016 року для сплати судового збору. Разом з тим, Сокальському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Львівської області відмовлено у звільненні від сплати судового збору, відстроченні чи розстроченні сплати ним цього збору за подання даної касаційної скарги.
21 жовтня 2016 року до суду касаційної інстанції від Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області повторно надійшло клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги з тих же підстав, що були наведені ним у попередньому клопотанні.
Оскільки Вищий адміністративний суд України клопотання ідентичного змісту про звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у зв'язку з аналогічними обставинами вже розглянув, то таке питання повторному вирішенню не підлягає.
Згідно з частиною 3 статті 108 та частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
На момент постановлення даної ухвали вимоги ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2016 року Сокальським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області не виконані, а саме: не надано документа про сплату судового збору, а тому є підстави для повернення касаційної скарги.
У відповідності до частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись частиною 3 статті 108, статтею 213, частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України І.В.Штульман
The court decision No. 62368013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 31.10.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 813/2437/15. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: