№ 62320458, 25.10.2016, Romny City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 585/4011/16-а

Номер провадження 2-а/585/62/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого-судді В.О. Шульги, з участю секретаря М.В. Шунько, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни адміністративний позов ОСОБА_1 до Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області і прохає суд визнати протиправними дії Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відрахування з його пенсії 15 % від призначеного розміру, в особливий період як працюючому пенсіонеру, з 6 липня 2015 року; зобов'язати Роменське об'єднане управління Пенсійного фонду в Сумській області здійснити йому відповідний перерахунок та виплату невиплаченої суми пенсії, починаючи з 29 жовтня 2015 року та в подальшому нараховувати і виплачувати йому пенсію в повному обсязі призначеного розміру (100% замість 85%) та стягнути з Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він (ОСОБА_1.) перебуває на обліку в Роменському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області і отримує пенсію за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 01.04.2009 року. З 31.03.2014 р. по 06.07.2016 р. розмір його пенсії становив 4825,85 грн. У зв'язку з працевлаштуванням позивача до Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідач з 06.07.2015 року почав виплачувати йому пенсію як працюючому пенсіонеру у розмірі 85 відсотків призначеного розміру пенсії, тобто в сумі 4101,97 грн. (85% від 4825,85 грн.). 29.03.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив припинити відрахування з пенсії 15%, поновити виплату пенсії в повному обсязі та провести доплату невиплаченої частини пенсії з 06.07.2015 p., адже отримуючи пенсію, позивач працює в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, а тому на нього розповсюджується дія п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213- VIII та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, відповідно до яких обмеження щодо виплати пенсії, працюючим пенсіонерам, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, що призначені особам, які перебувають на посадах у Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Листом від 24.06.2016 року за № В/8 відповідач відмовив в задоволені вказаної заяви, повідомивши позивача, що підстави застосування пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, та п.3 Прикінцевих положень Закону №911 при виплаті пенсії позивачу відсутні, мотивуючи тим, що Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій не входить до структури Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а є аварійно - рятувальним підрозділом центрального підпорядкування зазначеної служби, якій підпорядковується.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву з проханням розгляд справи провести у його відсутності, а позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Нелін К.А. позовні вимоги не визнав і прохав відмовити у задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення мотивував тим, що, на думку відповідача, МЦШР ДСНС України не входить до структури ДСНС України, а є окремим аварійно-рятувальним підрозділом центрального підпорядкування вказаної служби. Вважає, що посада позивача не передбачена штатним розписом апарату ДСНС України, а відтак на нього поширюється обмеження щодо виплати пенсії, встановлені Законами № 213 та № 911. Зазначає, що правова позиція управління з приводу спірного питання підтверджена висновками Пенсійного фонду України в листі № 19258/02-22 від 08.06.2016 року. Також вважає, що позивачем пропущено визначений ч.2 ст. 99 КАСУ України строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 з 01.12.1994 року працював у прокуратурі Сумської області. Наказом № 109 к від 28.03.2014 року звільнений із займаної посади та органів прокуратури у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років (а.с.13-14).

Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Роменському об'єднаному УПФУ Сумської області та отримує пенсію за вислугою років (а.с. 5).

Згідно наказу Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі МЦШР ДСНС України ) № 144 від 06.07.2015 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду юрисконсульта юридичної групи МЦШР ДСНС України (а.с. 11).

З довідки Роменського об'єднаного УПФУ Сумської області № 362-В від 09.03.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 з 31.03.2014 р. по 06.07.2016 року отримував пенсію в розмірі 4825,85 грн.. З 06.07.2015 року у зв'язку з працевлаштуванням ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій виплата пенсії йому здійснюється у розмірі 85 відсотків призначеного розміру пенсії, тобто в сумі 4101,97 грн. (а.с. 6).

29.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій прохав припинити відрахування з пенсії - 15%, поновити виплату пенсії в повному обсязі та провести доплату невиплаченої частини пенсії з 06.07.2015 p., оскільки він працює в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, а тому на нього розповсюджується дія п. З Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213- VIII та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (а.с. 7).

Листом від 24.06.2016 року за № В/8 Роменське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача про те, що підстави для застосування пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, та п. 3 Прикінцевих положень Закону № 911 при виплаті пенсії позивачу відсутні, оскільки, на думку управління, Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій не входить до структури Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а є аварійно - рятувальним підрозділом центрального підпорядкування зазначеної служби (а.с. 10).

Вказане свідчить про те, що спір між сторонами виник з приводу різного тлумачення п. 3 Прикінцевих положень зазначених законів, зокрема щодо віднесення чи не віднесення позивача до категорії осіб, які перебувають на посадах у структурі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, наслідком чого є застосування чи не застосування обмежень щодо виплати пенсії позивачу.

Вирішуючи вказаний спір, суд враховує, що ст. 19 Конституції України згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911 -VIII з 01.04.2015 року встановлено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам.

Так, відповідно до п.1 ч. 12 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, в Закон України «Про прокуратуру», зокрема в ч. 15 ст. 50-1 внесено зміни, відповідно до яких: тимчасово, з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 2 ч. 29 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, Закон України «Про прокуратуру », зокрема в п.15 ст. 86 викладено в наступній редакції «тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року». Тобто дія вище зазначеного положення Закону щодо особливого порядку виплати пенсії працюючим пенсіонерам продовжена на 2016 рік.

Однак, цими законами визначено категорії осіб, пенсія яким, незалежно від факту роботи та займаних посад, виплачується в повному обсязі.

Зокрема, пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, містить ідентичні норми, відповідно до яких обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

Відповідно до довідки Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29 вересня 2016 року №01-1944/01-21 ОСОБА_1 працює в МЦШР ДСНС України на посаді юрисконсульта юридичної групи з 06 липня 2015 року. В довідці також зазначено, що МЦШР ДСНС України є державною установою, засновником якої є Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Міжрегіональний центр швидкого реагування входить до формування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій. МЦШР ДСНС України функціонує в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій і входить до сфери її управління. Організаційну структуру, штат, дислокацію та кошторис МЦШР ДСНС України затверджує Голова ДСНС України. МЦШР ДСНС України безпосередньо підпорядковується Голові ДСНС України (а.с. 12).

Відповідно до п.1, п.6 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» затвердженого Указом Президента України №20/2013 від 16.01.2013 p., Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до статті 17 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗУ) до системи центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (тобто до системи ДСНС України), входять сили цивільного захисту, навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я (медичні підрозділи) (далі - органи та підрозділи цивільного захисту), які входять до сфери його управління.

Відповідно до статті 22 КЦЗУ до сил цивільного захисту належать: 1.) оперативно-рятувальна служба цивільного захисту; 2) аварійно-рятувальні служби.

Згідно п.1, п.3 статті 24 КЦЗУ Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (тобто в системі ДСНС України), і складається з органів управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення.

Для аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, встановлюються зони відповідальності щодо реагування на надзвичайні ситуації.

Наказом ДСНС України № 522 від 14.08.2013 р. встановлено зони відповідальності для МЦШР ДСНС України (а.с. 38-41).

Відповідно до пункту 9 п/п 29 «Положення про державну службу України з надзвичайних ситуацій» Голова ДСНС України дає в межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов'язкові для виконання особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, державними службовцями і працівниками апарату ДСНС, її територіальних органів, органів і підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;

Відповідно до п.2 Розділу II. «Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій» затвердженого Наказом МВС України №631 від 03.07.2014 р. Міжрегіональний центр швидкого реагування входить до формування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (а.с. 31-33).

Пунктом 15 «Положення про єдину державну систему цивільного захисту» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №11 від 09.01.2014 р. визначено, що Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (МЦШР ДСНС України) функціонує в системі ДСНС.

Відповідно до Статуту Міжрегіонального центру швидкого реагування затвердженого в.о. Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій 08.05.2013 року та змінами внесеними до нього наказом голови ДСНС України №631 від 11.12.2015 р. МЦШР ДСНС України є аварійно-рятувальним підрозділом центрального підпорядкування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (а.с. 22 - 26).

МЦШР ДСНС України має статус державної аварійно-рятувальної служби, що входить до складу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України).

МЦШР ДСНС України безпосередньо підпорядковується Голові ДСНС України.

Відповідно до п.5.1., п. 5.2. Статуту робота МЦШР організовується за територіальним принципом.

Організаційну структуру, штат МЦШР, дислокацію, кошторис МЦШР ДСНС України затверджує голова ДСНС України. Голова ДСНС України призначає та звільняє начальника МЦШР ДСНС України, тобто МЦШР ДСНС України сходить в структуру ДСНС України і існує в її системі. Згідно витягу з ЄДРПОУ МЦШР ДСНС України є державною установою, засновником якого є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Вказане свідчить про те, що МЦШР ДСНС України як оперативно-рятувальний підрозділ служба цивільного захисту не тільки підпорядковується ДСНС України, а входить в систему та структуру ДСНС України, і здійснює свої функції за територіальним принципом, як підрозділ центрального підпорядкування ДСНС України, а позивач ОСОБА_1 є працівником вказаної служби (а.с. 11 - 12).

Кодексом цивільного захисту України визначено порядок комплектування органів управління та сил цивільного захисту. Так, відповідно до ч.1 , ч.5 ст.99 КЦЗУ до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

Трудові відносини працівників органів управління та сил цивільного захисту регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

Згідно статті ч. 1 ст. 100 КЦЗУ чисельність працівників та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.13 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» Гранична чисельність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, державних службовців і працівників ДСНС затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім того, суд звертає увагу, що законодавець, бажаючи виділити певне коло осіб, зокрема осіб, які працюють в апараті якогось органу, безпосередньо про це вказує. Так, п. 3 Прикінцевих положень вищезазначених законів містить і посилання на посади, які обіймають особи щодо яких не розповсюджується обмеження по виплаті пенсій в Апараті Ради національної безпеки і оборони України. При цьому суд бере до уваги, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України, а відповідно до Указу Президента України від 25 квітня 2016 року № 171/2016 затверджена структура Апарату Ради національної безпеки і оборони України до складу якої входять секретар, перші заступники секретаря, заступник секретаря, відповідні управління та служби. Отже, у даному випадку норма Закону містить чітке визначення, що обмеження щодо виплати пенсії не розповсюджується лише на осіб, які обіймають посади саме у апараті органу.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що не застосування обмеження щодо виплати пенсії особам «які перебувають на посадах у Державній службі України з надзвичайних ситуацій» стосується не конкретно працівників апарату ( самого ДСНС України як органу), а в цілому всієї системи ДСНС України з усіма його структурними підрозділами, в тому числі підрозділами центрального підпорядкування ДСНС України. До такого висновку суд приходить з урахуванням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд не вбачає порушення позивачем визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України строку звернення до суду, враховуючи наступне.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із відповідною заявою щодо пенсійного забезпечення 29 березня 2016 (а.с. 7).

Роменське об'єднане УПФУ Сумської області листом за Вих. № 2300/03-18 від 26.04.2016 року повідомило ОСОБА_1 про те, що подане ним звернення від 29.03.2016 року потребує додаткового вивчення і матеріали направлені до головного управління Пенсійного Фонду України Сумської області, термін його виконання продовжено до 11 травня 2016 року (а.с. 8).

Листом № В/8 від 10.05.2016 року Роменське об'єднане УПФУ Сумської області з приводу звернення ОСОБА_1 від 29.03.2016 року повідомило позивача про те, що управлінням листом № 1908/03-18 від 07.04.2016 року направлений запит щодо застосування норм чинного законодавства до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області; на даний час відповідь не надійшла; при надходженні відповіді буде повідомлено додатково (а.с. 9).

І лише листом від 24.06.2016 року за № В/8 Роменське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області надало позивачу ОСОБА_1 відповідь по суті з приводу поданої ним 29.03.2016 року заяви щодо пенсійного забезпечення (а.с. 10).

Таким чином, тривалий розгляд (близько трьох місяців) відповідачем заяви позивача ОСОБА_1 суттєво вплинув на ефективність його дій по захисту своїх прав та свобод.

Фактично лише після отримання 24.06.2016 року мотивованої відмови відповідача на свою заяву щодо пенсійного забезпечення від 29.03.2016 року, позивачу ОСОБА_1 достеменно стало відомо про порушення своїх прав. Тому позивач у визначений ч.2 ст. 99 КАС шестимісячний строк з дня коли дізнався про порушення своїх прав (24.06.2016 року) - 05.10.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом.

Також суд критично відноситься до заперечень відповідача з приводу, як зазначає відповідач, правої позиції Пенсійного Фонду України зі спірного питання з огляду на те, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки саме Верховного Суду України викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу (ч.2 ст. 161 КАСУ України).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо відрахування з пенсії позивача 15 % від призначеного розміру, в особливий період як працюючому пенсіонеру, з 6 липня 2015 року. А тому такі дії слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача здійснити позивачу відповідний перерахунок та виплату невиплаченої суми пенсії, починаючи з 29 жовтня 2015 року та в подальшому нараховувати і виплачувати йому пенсію в повному обсязі призначеного розміру (100% замість 85%).

В той же час, позовну вимогу ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію в повному обсязі в подальшому суд вважає передчасною, оскільки судом не встановлено неправомірних дій чи бездіяльності відповідача щодо цього, а тому вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ст. 94 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 6 - 7, 11, 71, 86, 94, 159, 163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відрахування з пенсії ОСОБА_1 15 % від призначеного розміру, в особливий період як працюючому пенсіонеру, з 6 липня 2015 року.

Зобов'язати Роменське об'єднане управління Пенсійного фонду в Сумській області здійснити відповідний перерахунок та виплату невиплаченої суми пенсії ОСОБА_1, починаючи з 29 жовтня 2015 року в повному обсязі призначеного розміру (100% замість 85%).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області на користь ОСОБА_1 п?ятсот п?ятдесят одну гривню двадцять одну копійку (551,21 грн.) витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга