Decision № 62060345, 11.10.2016, Rivne City Court of Rivne Oblast

Справа № 569/3673/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі - Корнійчук А.В.

з участю:

представника позивача - адвоката Мороз Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення частки, та визнання права власності на частину квартири за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду з позовом , який в подальшому був уточнений 29.07.2016р., до ОСОБА_3 про визначення частки, та визнання права власності на частину квартири за набувальною давністю.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що18.10.1993 року Фондом державно - комунального майна Рівненської міської ради народних депутатів видано Свідоцтво про право власності на житло АДРЕСА_1, загальною площею 42,2 кв.м. та житловою площею 28,2 кв.м., на праві спільної сумісної власності наступним особам - ОСОБА_2, ОСОБА_4; ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року у віці 60 років померла його дружина ОСОБА_4.

17.09.2002 року державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори йому видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті дружини на 1/3 частини квартири, що в АДРЕСА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 77 років померла його теща ОСОБА_5. Після смерті якої єдиним спадкоємцем першої черги залишалася її дочка ОСОБА_3, яка проживає у АДРЕСА_5

Однак, ОСОБА_3 у передбачений законодавством термін для прийняття спадщини з заявою не звернулася, а натомість, 05.08.2008 року до Другої Рівненської ДНК подала заяву, нотаріально засвідчену приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області Бас Л.Й., з якої вбачається, що вона, усвідомлюючи значення своїх дій, за своєю справжньою волею відмовилася від належної їй частки спадкового майна, яке залишилося їй після смерті матері ОСОБА_5. Крім того, у вказаній заяві зазначено, що спадщину після смерті матері вона не прийняла і в суд із заявою про продовження строку на прийняття спадщини звертатися не буде.

Після смерті ОСОБА_5 будь - які інші спадкоємці у передбачений законодавством термін про прийняття спадщини, а саме: 1/3 частини вищевказаної квартири, до нотаріальної контори не зверталися.

На даний час 1/3 частини квартири, що в АДРЕСА_3, залишилась без власника. У вказаній квартирі він зареєстрований та безперервно проживає з 31.08.1993 року, тобто понад 22 роки. З ІНФОРМАЦІЯ_6 року у вищевказаній квартирі проживає один. Добросовісно та відкрито володіє всією квартирою, сплачує комунальні платежі за всю квартиру.

Частки квартири , яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5. залишились невизначеними, та є рівними по 1/3 за кожним.

Просив визначити за ОСОБА_2 та ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_6, частки в квартирі, що знаходиться в АДРЕСА_3, та перебуває у їх спільній сумісній власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 18.10.1993, виданого Фондом державного - комунального майна міської Ради народних депутатів, в розмірі по 1/3 за кожним, та припинити спільну сумісну власність на квартиру в АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_2, право власності на 1/3 частини квартири, що в АДРЕСА_3, за набувальною давністю.

В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Мороз Л.С. підтримала позов в межах доводів позовної заяви та просила позов задовольнити. Не заперечила проти постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явилася повторно. Про день, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Письмових заперечень на позовну заяву не подала, з заявою про розгляд справи в її відсутність не зверталася, причину неявки суду не помідомила. За наведених обставин, суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача з постановленням заочного рішення на підставі наявних письмових матеріалів справи відповідно до ст.ст.224-228 ЦПК України, проти чого не заперечила представник позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від18.10.1993 р., виданого згідно з розпорядженням Фонду державно-комунального майна міської Ради народних депутатів від 18.10.1993р. № 658АБ , АДРЕСА_1, належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 про що в книзі реєстрації актів про смерть 13.12.2001р. зроблений відповідний запис № 2095, зареєстрований міськвідділом РАГС м.Рівне.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_8., про що в книзі реєстрації актів про смерть 10.05.2002р. зроблено запис № 805, зареєстрований міськвідділом РАГС м.Рівне.

Свідоцтвом про шлюб підтверджується, що ОСОБА_2перебував у шлюбі, зареєстрованому в с.Марянівка Волинської обл. 30.05.1959р. , актовий запис № 4, з ОСОБА_7, якій після укладення шлюбу було присвоєно прізвище «ОСОБА_7».

Після смерті дружини ОСОБА_2 успадкував 1/3 частки АДРЕСА_2 , 2/3 частки квартири залишилася у спільній сумісній власності ОСОБА_2, ОСОБА_5

З оглянутої судом нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області Бас Л.Й., з якої вбачається, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи значення своїх дій, за своєю справжньою волею відмовилася від належної їй частки спадкового майна, яке залишилося їй після смерті матері ОСОБА_5. Крім того, у вказаній заяві зазначено, що спадщину після смерті матері вона не прийняла і в суд із заявою про продовження строку на прийняття спадщини звертатися не буде.

З оглянутої судом довідки, виданої ЖКП «Галицьке» № 627 від 22.03.2016 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_6, ОСОБА_4 знята з реєстрації у зв'язку зі смертю.

З оглянутих судом квитанцій про оплату комунальних послуг вбачається, що оплата проводилася за одну особу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_2, який є його батьком постійно проживає в АДРЕСА_7, після смерті дружини та бабусі проживає один, сплачує комунальні платежі, здійснює догляд за житлом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах , що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, оцінивши в сукупності докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані, підлягають до задоволення та визначення за ОСОБА_2 та за ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_8., в розмірі по 1/3 частки квартири кожному, та припинити спільну сумісну власність на квартиру АДРЕСА_3.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном -протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п. 9, 11 та 13 Постанови № 5 від 7 лютого 2014 року „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 протягом тривалого періоду часу добросовісно, відкрито, безперервно володіє часткою в АДРЕСА_1, яка залишилася після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_3, як спадкоємиця першої черги на спадкове майно не претендує, а тому позовна заява в частині визнання за ним права власності на зазначену частку підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215, 223, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити частку в АДРЕСА_4, належній на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8., в розмірі по 1/3 частки квартири кожному, та припинити спільну сумісну власність на квартиру АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3, за набувальною давністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В.Панас