Court ruling № 62058381, 18.10.2016, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

18 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про перегляд рішення Богуславського районного суду Київської області від 16 січня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції Київської області, треті особи: приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_6, Богуславська районна державна нотаріальна контора Київської області, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про визнання прилюдних торгів недійсними,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 16 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсними прилюдні торги, які були проведені 13 грудня 2013 року приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» на виконання судового рішення за виконавчим листом у цивільній справі від 4 жовтня 2012 року № 1004/1366/12, щодо продажу нежитлових будівель загальною площею 794,80 кв. м, розташованих у АДРЕСА_1.

Визнано незаконним та скасовано протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна від 13 грудня 2013 року № 1-223/13/БС-а щодо нежитлових будівель загальною площею 794,80 кв. м, розташованих за вищезазначеною адресою. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 травня 2016 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.

У заяві публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») порушується питання про скасування рішення Богуславського районного суду Київської області від 16 січня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року та ухвалення нового судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України: невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 203, частини першої статті 215, статті 655 ЦК України, пунктів 1.4, 4.14 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27 жовтня 1999 року (далі - Тимчасове положення), статті 54 Закону України «Про виконавче провадження».

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ПАТ «Державний ощадний банк України» посилається на постанови Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року, 18 листопада (справи № 6-28цс15 та № 6-1884цс15), 16 грудня 2015 року, 13 та 27 квітня, 13 червня 2016 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що необхідність відкриття провадження у справі за вказаною заявою відсутня та в допуску справи до провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив, зокрема, з того, що оцінка належного позивачу майна, відчуженого на прилюдних торгах, відбулася 29 березня 2013 року, а торги було проведено 13 грудня 2013 року, тобто зі спливом шестимісячного строку дії звіту про оцінку майна. Крім того, оскільки звернення стягнення на арештоване майно відбулося на підставі рішення суду першої інстанції про стягнення на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості, то норми Закону України «Про іпотеку» у частині скороченої позовної давності в даному випадку застосуванню не підлягали.

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року, що надана заявником як приклад, зазначено, що, відмовляючи в задоволенні позову про, зокрема, визнання прилюдних торгів недійсними, не було встановлено, чи дотримані спеціалізованою організацією вимоги про повідомлення боржника про час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна та ін.

У постановах Верховного Суду України від 18 листопада (справа № 6-28цс15), 16 грудня 2015 року та 27 квітня 2016 року, що надані заявником для порівняння, зазначено, що торги можна провести за наявності одного учасника.

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року (справа № 6-1184цс15), що надана заявником як приклад, указано, що вирішуючи питання про те, хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором необхідно виходити з умов договору, що укладається між державною виконавчою службою та спеціалізованою організацією.

У постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13 квітня та 13 червня 2016 року, що надані заявником для порівняння, установлено, що прилюдні торги проведено з додержанням вимог Тимчасового положення з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, оскільки у вказаних постановах правові висновки Верховного Суду України та в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах справ, установлених судами, то Верховний Суд України позбавлений можливості установити невідповідність ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

З огляду на наведене, порівняння змісту постанов Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року, 18 листопада (справи № 6-28цс15 та № 6-1884цс15), 16 грудня 2015 року, 13 та 27 квітня, 13 червня 2016 року зі змістом ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що зазначена ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеному у вказаних постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У зв'язку з цим, підстава для перегляду судових рішень у зв'язку з невідповідністю судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутня.

Ураховуючи наведене, вважати зазначену заяву обґрунтованою немає підстав.

Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції Київської області, треті особи: приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_6, Богуславська районна державна нотаріальна контора Київської області, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про визнання прилюдних торгів недійсними за заявою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про перегляд рішення Богуславського районного суду Київської області від 16 січня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук В.М. Сімоненко