Справа № 522/8381/15
Провадження № 2/522/2962/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2016 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Нікітіної С.Й.
при секретар - Віноградової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Одеської міської ради про стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з Управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 частини компенсації за земельну ділянку в сумі еквівалентній 41580 доларів США за курсом НБУ та зобов'язати Управління капітального будівництва Одеської міської ради укласти з ОСОБА_1 нотаріально посвідчену та зареєстровану належним чином угоду про передачу права власності на земельну ділянку, площею 0,0429 га за адресою АДРЕСА_1.
При цьому позивач посилається на те, що він є власником земельної ділянки, площею 0,0429 га, за адресою АДРЕСА_1.
У зв'язку з будівництвом шляхопроводу «Проїзний», замовником якого є Управління капітального будівництва Одеської міської ради, на підставі рішення ОМР від 12.01.2007 року № 830-V «Про бюджет міста Одеси на 2007 рік», позивач, на пропозицію ОМР, звернувся 03.12.2008 року до Одеського міського голови з заявою щодо згоди на передачу вказаної земельної ділянки в комунальну власність для потреб зведення шляхопроводу лише за умови попередньої виплати позивачеві грошової компенсації у сумі 179957 доларів США по курсу НБУ.
В подальшому ОМР прийняла рішення про виплату позивачеві грошової компенсації за земельну ділянку, однак позивачеві було виплачено лише 1083481,51 грн. (138377 доларів США), а залишок в сумі 41580 доларів США не сплачено, що позивач вважає порушенням його законних прав.
Представник позивача по довіреності ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити, посилаючись на те, що відповідач відмовляє позивачеві у повному розрахунку з огляду на те, що позивач повинен спочатку зняти арешти з зазначеної земельної ділянки, після чого буде вирішене питання укладання нотаріально зазначеного договору.
Представник відповідача УКБ Дементьєва О.В. та представник ОМР Старостін О.С. в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні.
Посилаючись на те, що позивачеві неодноразово було запропоновано вирішити питання скасування арештів з земельної ділянки, у зв'язку з передачею зазначеної земельної ділянки в іпотеку банку, для подальшого нотаріального оформлення договору про передачу земельної ділянки в комунальну власність та його державної реєстрації, після чого буде проведено кінцевий розрахунок.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позов ОСОБА_1 не обґрунтованим, не доведеним і таким, що не підлягає задоволенню.
При цьому суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,0429 га, за адресою АДРЕСА_1.
У зв'язку з будівництвом шляхопроводу «Проїзний», замовником якого є Управління капітального будівництва Одеської міської ради, на підставі рішення ОМР від 12.01.2007 року № 830-V «Про бюджет міста Одеси на 2007 рік», позивач, на пропозицію ОМР, звернувся 03.12.2008 року до Одеського міського голови з заявою щодо згоди на передачу вказаної земельної ділянки в комунальну власність, для потреб зведення шляхопроводу, за умови попередньої виплати позивачеві грошової компенсації у сумі 179957 доларів США по курсу НБУ.
В подальшому ОМР прийняла рішення про виплату позивачеві грошової компенсації за земельну ділянку, однак наразі позивачеві виплачено лише 1083481,51 грн. (138377 доларів США, близько 70% суми), залишок складає еквівалент 41580 доларів США за курсом НБУ.
Судом встановлено, що протягом 2014-2015 років позивачеві з боку відповідачів надавалися роз'яснення, щодо неможливості укласти нотаріально посвідчену та зареєстровану належним чином угоду про передачу права власності на земельну ділянку, площею 0,0429 га за адресою АДРЕСА_1 в комунальну власність у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка обтяжена іпотекою, у зв'язку з не вирішенням позивачем кредитних стосунків з АТ «Ерсте банк» та пропонувалося вирішити питання зі скасуванням обтяження земельної ділянки для подальшого вирішення усіх виплат, пов'язаних з передачею цієї земельної ділянки в комунальну власність.
Ці факти не заперечені позивачем.
Таким чином, суд робить висновок, що неможливість виконання відповідачами своїх зобов'язань по виплаті ОСОБА_1 компенсації за передачу у комунальну власність зазначеної земельної ділянки, викликана саме бездіяльністю позивача щодо зняття обтяжень зданої земельної ділянки, а тому вважає позов ОСОБА_1 не обґрунтованим і відмовляє у його задоволенні.
Керуючись ст. 213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Одеської міської ради про стягнення з Управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 частини компенсації за земельну ділянку в сумі еквівалентній 41580 доларів США за курсом НБУ; про зобов'язання Управління капітального будівництва Одеської міської ради укласти з ОСОБА_1 нотаріально посвідчену та зареєстровану належним чином угоду про передачу права власності на земельну ділянку, площею 0,0429 га за адресою АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня виготовлення його вмотивованої частини.
Суддя:
13.10.2016
The court decision No. 62046189, Prymorskyi District Court of Odesa City was adopted on 13.10.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 522/8381/15-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: