Court ruling № 62039002, 17.10.2016, Novovolynsk City Court of Volyn Oblast

Справа № 165/787/16-ц

Провадження № 2-к/165/4/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ушаков М.М. вивчивши матеріали клопотання відкритого акціонерного товариства "Електростальський завод важкого машинобудування" про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду від 11 березня 2013 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Електростальський завод важкого машинобудування" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» про стягнення заборгованості,-

встановив:

29 вересня 2016 року справу за клопотанням ВАТ «Електростальський завод важкого машинобудування» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду Московської області (м.Москва, Російська Федерація) від 11.03.2013 року № А41-45510/12 про стягнення з ТзОВ «Завод «Промлит» на користь ВАТ «Електростальський завод важкого машинобудування» грошових коштів за недопоставлену продукцію, а також продукцію неналежної якості в розмірі 1613974,53 рублів, витрат по сплаті державного мита в розмірі 29139,75 рублів по курсу Національного банку України до національної валюти (гривня) на день винесення судового рішення.

Відповідно до п.2 ст. 394 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення суду повинно містити ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні.

З долученої до клопотання копії рішення Арбітражного суду Московської області від 11 березня 2013 року вбачається, що відповідачем у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Електростальський завод важкого машинобудування" про стягнення суми боргу є "ООО"Промлит". З цієї ж юридичної особи стягнуто кошти (а.с. 7).

У виконавчому листі, виданому 11 березня 2013 року Арбітражним судом Московської області назву боржника зазначено як "ООО "Промлит" (а.с.8-15).

У клопотанні, поданому до Нововолинського міського суду Волинської області міститься назва боржника "ТзОВ "Завод Промлит", тобто, відмінна від тієї назви, що зазначена в рішенні Арбітражного суду Московської області.

Та обставина, що в Україні зареєстровано дві юридичні особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промлит" з місцезнаходженням Луганська область, місто Лисичанськ, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Промлит" з місцерозташуванням м. Нововолинськ, Волинська область, стверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських форсувань (а.с.47-48, 55-56).

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Частиною 2 цієї статті визначено, якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

Як вбачається з матеріалів справи боржником є юридична особа.

Поняття місцезнаходження юридичної особи визначено статтею 93 ЦК України, з якої вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, неможливо точно встановити, яка саме юридична особа є боржником у даній справі, оскільки із змісту рішення Арбітражного суду Московської області вбачається, що таким є ООО «Промлит», а із клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є ТзОВ «Завод «Промлит».

Відповідно до ч.4 ст.394 ЦПК України суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

З огляду на зазначене проходжу до висновку, що клопотання підлягає залишенню без розгляду та поверненню особі, що його подала.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 392, 394 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

Клопотання відкритого акціонерного товариства "Електростальський завод важкого машинобудування" про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду від 11 березня 2013 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Електростальський завод важкого машинобудування" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Клопотання відкритого акціонерного товариства "Електростальський завод важкого машинобудування" про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду від 11 березня 2013 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Електростальський завод важкого машинобудування" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» про стягнення заборгованості разом із документами що до нього додані повернути особі, що його подала.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя М.М. Ушаков