Court ruling № 62024425, 17.10.2016, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2016 року Справа № 904/4930/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Палія В.В., Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14 березня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2016 року у справі № 904/4930/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в особі відокремленого підрозділу - відділення "Дніпропетровська міжрегіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом про визнання договорів оренди недійсними,

УСТАНОВИВ:

До касаційної скарги не додано належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі із заяв, що подаються до Вищого господарського суду України.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У разі, коли в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як убачається з матеріалів справи зустрічна позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, а тому судовий збір за подання касаційної скарги має бути сплачений окремо по кожній з таких вимог.

Зважаючи на те, що скаржником оплачено судовим збором лише майнову вимогу за первісним позовом, а дві вимоги немайнового характеру за зустрічним позовом не оплачено, подане платіжне доручення від 9 серпня 2016 року №630451 не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку та розмірі.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 14 березня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2016 року повернути скаржнику.

Головуючий, суддя І.М. Васищак Суддя В.В. Палій Суддя В.І. Студенець