ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
13 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26666/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,
в с т а н о в и л а :
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на вказане судове рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за змістом частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору й копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Проте, Департаментом до скарги не було додано документа про сплату судового збору в розмірі, встановленому підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Отже, виходячи з наведених вимог закону, за подання даної касаційної скарги відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 378 грн. та додати до скарги документ про його сплату.
Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".
Крім того, як вбачається з оскаржуваної ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, остання була постановлена за наслідками перегляду окремої ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі №813/1374/16, проте копії даної ухвали відповідач до скарги не додав.
Згідно із частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження залишити без руху.
Відповідачу протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.
У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.
The court decision No. 62019906, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 13.10.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 813/1374/16. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: