Court ruling № 62018721, 10.10.2016, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 р.Справа № 818/913/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 по справі № 818/913/16

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області

до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області ( далі - позивач, ДПІ у м. Сумах) до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач, ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") про стягнення податкового боргу.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до якої провадження в даній категорії справ здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби, а не в загальному (позовному) порядку, а також на п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зазначив, що позивач податкової вимоги про сплату боргу в сумі 3572484,00 грн. відповідачу не направляв, у зв'язку з чим вимоги податкового органу про сплату боргу судом розглянуто передчасно.

Cторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України справа розглянута без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 21.06.2016 відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано податкову декларацію №9102437553 з податку на додану вартість, якою самостійно визначено розмір податкового зобов"язання з ПДВ за травень 2016 року в сумі 3572484,00 грн.

Вказана сума податкового зобов'язання платником податків в строки, встановлені п.57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України сплачено не було.

Відповідачем в рахунок сплати податкових зобов'язань з ПДВ було здійснено платіж 14.07.2016 на суму 635876,00 грн.

Враховуючи, що на дату сплати вказаних грошових коштів у відповідача в інтегрованій картці з ПДВ обліковувалась недоїмка в сумі 10766998,30 грн., відповідно до положень п. 87.9 ст. 87 ПК України, всі сплачені платником податків грошові кошти незалежно від напряму сплати були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, а саме: зараховано в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, узгодженого податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2015 року.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом.

Згідно з п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Проте вказана сума податку на додану вартість відповідачем в повному обсязі не була сплачена.

З розрахунку податкового боргу вбачається, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою в загальному розмірі 3572484,00 грн.

Згідно пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів з платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу, оскільки узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачена не була, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи складає в загальному розмірі 3572484,00 грн.

Доводи апелянта щодо недодержання податковим органом вимог ст. 1833 КАС України колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки чинним законодавством органам державної податкової служби не заборонено звертатися до суду в загальному (позовному) порядку по даній категорії справ.

Твердження відповідача щодо не направлення йому податкової вимоги колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначене спростовується письмовими доказами у справі.

Посилання апелянта на порушення податковим органом п. 95.2 ст. 95 ПК України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з витягу інтегрованої картки ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вбачається, що борг відповідача з податку на додану вартість не переривався.

Враховуючи вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року по справі № 818/913/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.І. Сіренко О.А. СпаскінПовний текст ухвали виготовлений 13.10.2016