№ 620078, 08.05.2007, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2007 р. Справа № 13/174-07

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання , розглянувши матеріали справи

за позовом:Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Липовець" смт. Липовець

позов на суму 4700 грн.

Представники :

позивача : Філіпова Л.Т. , за дорученням

відповідача : не з’явився

ВСТАНОВИВ :

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась взв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву та доказів витребуваних ухвалою суду від 28.03.2007 р. не надав.

Ухвалу суду від 28.03.2007 р. направлено відповідачу рекомендованим листом і тим самим судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення його належним чином про час і місце судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік складеного відповідачем загальна чисельність працівників, які працювали на підприємстві в 2005 р. складала 19 чол.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, що становить 1 робоче місце. Відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць для інвалідів, тоді як відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995 р. «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» підприємства мають розробити заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно листа Липовецького районного центру зайнятості № 02-18/811 від 23.06.2006 р., відповідач з проханням про працевлаштування інвалідів до центру на протязі 2005р. не звертався. Згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2005 році у штаті підприємства 4 місяці працював інвалід 3-ї групи Резнік П.Г. Оскільки загальна кількість місяців відпрацьованих цією особою становить чотири місяці та враховуючи вимоги Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, судом встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність на ТОВ «Нафта-Липовець» у 2005 році становила 0 осіб.

Статтею 20 Закону України від 21.03.1991 р. № 875-ХП “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік середньорічна заробітна плата штатного працівника, який працює на підприємстві – відповідача складає 4700 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за період 2005 року за не створення робочих місць для інвалідів складає 4700 грн.

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів і Україні», сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем, всупереч ст.33ГПК України та ухвали від 28.03.2007 р. суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за не створення робочих місць для інвалідів в розмірі 4700 грн., підлягають задоволенню.

Керуючись, ст.19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995 р. «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» ст.158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Липовець» Вінницька обл.. смт. Липовець вул.. Привокзальна, 1а (інформація про реквізити: р/р 260049021 АППБ «Аваль» МФО 302247) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Вінниця, вул. Пирогова, 135-а (інформація про реквізити: Держбюджет м. Вінниці р/р31217230600002 код 21727686 в УДК у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) 4700 грн. - основного боргу.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя