Court ruling № 61990290, 10.10.2016, Zhytomyr Regional Court of Appeal

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/12117/15-ц Головуючий у 1-й інст. Колупаєв В. В.

Категорія 43 Доповідач Микитюк О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Гансецької І.А. Кочетова Л.Г.

при секретарі Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_5

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 травня 2016 року,

встановила:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив вселити його в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкоди у користуванні житлом. В обгрунтування позову зазначив, що разом із колишньою дружиною ОСОБА_2, повнолітньою дочкою ОСОБА_3, тещею ОСОБА_4 зареєстрований у вказаній квартирі, проте не має можливості проживати в ній, оскільки відповідачі замінили замки у вхідних дверях.

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати ОСОБА_1, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 на підставі ст.72 ЖК України, ст.405 ЦК України. В обґрунтування позову зазначила, що колишній чоловік не проживає в квартирі з січня 2014 року, комунальні послуги не сплачує. ОСОБА_2 фактично створила нову сім'ю, з нею проживає інший чоловік.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 07 квітня 2016 року позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 26 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено, ОСОБА_2 у позові відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 і відмову у позові ОСОБА_1 Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що ордер на спірну квартиру був виданий ОСОБА_2 та її матері, ОСОБА_1 як чоловік був зареєстрований з її згоди. Після розірвання шлюбу він не є членом сім'ї наймача, з січня 2014 року не проживає в квартирі, тільки приходить і влаштовує сварки, замки у вхідних дверях не замінювалися.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 24 жовтня 2006 року ОСОБА_2 отримала ордер на квартиру АДРЕСА_1, до якого увійшли її дочка ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 того ж дня в квартирі з дозволу наймача був зареєстрований чоловік ОСОБА_2, ОСОБА_1 Шлюб розірвано рішенням суду у січні 2011 року.

За змістом ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживаються спільно з ним ( у тому числі другий з подружжя після розірвання шлюбу), користуються рівними з наймачем правами щодо користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст.71ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Як роз'яснено у п.10 Постанови пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 Житлового кодексу України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може поновити пропущений строк.

Як вбачається з висновку про результати розгляду звернень громадян ОСОБА_1, ОСОБА_4 від 15.09.2015 року, затвердженого начальником Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області, між позивачем та його колишньою тещею ОСОБА_4 існують неприязні стосунки через житловий конфлікт, потрапити до спірної квартири він не має можливості, оскільки змінені замки у вхідних дверях (а.с.74-75).

ОСОБА_2 не надала суду доказів на спростування поважності причин відсутності колишнього чоловіка в квартирі.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що колишній член сім'ї наймача ОСОБА_1 не має можливості користуватися спірною квартирою з поважних причин, обґрунтовано відновив це право і відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2

Положення ст.405 ЦК України на спірні правовідносини не поширюються. Та обставина, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з Центром професійної технічної освіти, не має правового значення для вирішення даного спору.

Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_5 відхилити.

Залишити без змін рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 травня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: