Court ruling № 61880753, 15.06.2016, Osnovianskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Chervonozavodskyi District Court of Kharkiv City)

№ пров. 2/646/1163/2016

Справа № 646/5072/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.16 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Міндарьової М.Ю., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ТОВ «Атлант Трейд» в якому просить визнати недійсним договір фінансово лізингу №00234 від 06.01.2016 року, укладений між ТОВ «Антлант ОСОБА_3 Трейд» та ОСОБА_2 та застосувати правові наслідки недійсності правочину зобовязати ТОВ «ОСОБА_3 Трейд» повернути усі сплачені кошти, що були спрямовані на організацію та виконання договору фінансового лізингу №00234 від 06.01.2016 року у сумі 30300, 00 гривень та стягнути судовий збір у сумі 580, 00 гривень.

В судовому засіданні 15.06.2016 року позивач надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на розрахунковий рахунок відповідача в межах заявлених позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що представник відповідача не зявляється в судові засідання, на його візити до відповідача щодо повернення йому сплачених грошових коштів останній ніяк не реагує, а також те, що позивач побоюючись в подальшому банкротства відповідача.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши вказану заяву, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1, 3ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.4Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Зазначені заявником обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовують необхідності в застосуванні даного виду забезпечення позову, заява позивача не містить належного обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення, також позивачем не надано суду доказів існування обставин на які він посилається у заяві, що не відповідає вимогам статті 10 ЦПК України щодо змагальності сторін у цивільному судочинстві.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням вимог, викладених в заяві про забезпечення позову, відсутності доказів, які можуть підтвердити обґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову, судом не встановлено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення у разі невжиття заходів забезпечення, а саме, оскільки відповідачем є юридична особа, даних про ліквідацію якої у суду не має та стороною позивача не наведено, а тому, суд приходить до висновку, що у задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову слід відмовити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 152, 153, 209, 210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: М.Ю. Міндарьова