Court ruling № 61869866, 30.09.2016, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

30 вересня 2016 року м. Київ № 826/20585/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника ДАЗТУ Укрзалізниця про закриття провадження у справі

за позовомОСОБА_1 до третя особа:Кабінету Міністрів України, Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» Міністерство інфраструктури Українипро визнання протиправним та скасування розпорядження, за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача 1: Титаренко К.О.;

від відповідача 2: Короєд С.О.;

від третьої особи: Сєчко А.В.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця», третя особа: Міністерство інфраструктури України про визнання протиправним та скасування розпорядження від 26.11.2014 р. № 1154-р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2015 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу від 03.12.2014 року №4114/ос "по особовому складу", поновлення на посаді Генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2015 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної адміністрації залізничного транспорту України, третя особа: Міністерство інфраструктури України про визнання протиправним та скасування розпорядження направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2016 р. справу прийнято до провадження суддею Іщуком І.О. та призначено до колегіального судового розгляду.

В судовому засіданні 30.09.2016 р. представником ДАЗТУ Укрзалізниця заявлено клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Так, представник ДАЗТУ Укрзалізниці зазначає, що спір у справі є трудовим та не має розглядатися в порядку адміністративного судочинства України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Представники відповідачів 1, 2 та третьої особи підтримали заявлене клопотання.

Ознайомившись із клопотанням представника відповідача 2, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктами 1, 7, 9 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи владного суб'єкта.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що оскільки відповідачем 1 у даній справі є суб'єкт владних повноважень, яким і прийнято оскаржуване розпорядження та звільнено позивача з посади генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України, суд приходить до висновку, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про помилковість позиції представника відповідача 2, а тому вважає, що в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про закриття провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді: І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко

Повний текст ухвали виготовлено 07.10.2016 р.