ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
УХВАЛА
Іменем України
27.09.2016 № К/800/10897/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Веденяпіна О.А., Олендера І.Я., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі №826/4611/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мелагрейн» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом: подання уточнених вимог та обґрунтування апеляційної скарги та подання документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Не погодившись з судовим рішенням апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судом норм процесуального права просить скасувати вказане судове рішення, вказуючи на те, що апеляційним судом не було надано можливості відстрочити сплату судового збору.
З урахуванням відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що заявником до апеляційної скарги не додавався документ про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі, а також апеляційна скарга не містила вимог про відстрочення сплати судового збору або про звільнення від його сплати. Зокрема, в подальшому скаржником до постановлення апеляційним судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не подавались до суду жодні заяви чи клопотання про відстрочення сплати судового збору або про звільнення від його сплати.
Проте, заявником 18.04.2016 було подано до апеляційного суду клопотання про продовження строків для усунення недоліків, встановлених ухвалою від 31.03.2016, яке, в свою чергу, було задоволено про, що постановлено ухвалу від 20.04.2016.
21.04.2016 Київським апеляційним адміністративним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у зв'язку з виконанням останнім ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016.
Вимоги до апеляційної скарги наведені у статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до положень цієї норми, зокрема частини шостої, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлена у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Пунктом 2 розділу II Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», серед іншого, скасовано встановлені раніше для органів державної фіскальної служби пільги щодо його сплати та зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Відповідно до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовується правило статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 108 цього Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Полегшення тягаря судових витрат визначається статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України. Положення саме цієї статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах доступу до суду незалежно від майнового стану. За правилами вказаної норми, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Оскільки вирішення суддею питання про можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати в конкретній справі залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування, а відповідач не скористався правом, передбаченим статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою та її доводи про ненадання апеляційним судом можливості відстрочити сплату судового збору спростовуються матеріалами справи.
З огляду на викладені обставини та вимоги закону апеляційним судом обґрунтовано залишено апеляційну скаргу без руху.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення та вважає, що підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Юрченко В.П. СуддіВеденяпін О.А. Олендер І.Я.
The court decision No. 61859733, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 27.09.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 826/4611/15. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: