Court ruling № 61843759, 23.09.2016, Dnipropetrovsk District Administrative Court

УХВАЛА

23 вересня 2016 р. справа № 804/6211/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в:

22 вересня 2016 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № 41/8 від 15.01.2016 р. «Про проведення планової комплексної перевірки приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.».

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Позовну заяву подано від імені приватного нотаріуса ОСОБА_2 адвокатом Бестаєвим І.Л.

Разом з тим, документів на підтвердження здатності ОСОБА_2 особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.

Крім того, частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.

Отже, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у розмірі 551,2 грн. із заявлених ним немайнових вимог.

Натомість позивачем до позовної заяви не долучено оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 551, 20 грн., що є порушенням вимог ст. 106 КАС України.

Крім того, частиною 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Позивачем до позовної заяви не долучено жодного документа на підтвердження заявлених позовних вимог, в тому числі і копії оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 20 жовтня 2016 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача (копії паспорту); надання оригіналу документа про сплату судового збору на суму 551, 20 грн. на реквізити суду, зазначені в ухвалі; надання доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Чорна