№ 61744973, 30.09.2016, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/275/16

Єдиний унікальний № 334/3420/16-п Головуючий в 1-й інстанції - Нікітенко Н.П.

Категорія - ст. 124 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2016 року, із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення,

в с т а н о в и в:

постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2016 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Як зазначено в постанові, 27 травня 2016 року о 16 годині 40 хвилин, ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, у дворі будинку АДРЕСА_2, не витримав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на дитячий візок «ANABELL - BABY». Внаслідок ДТП дитячий візок пошкоджено, травмованих немає.

ОСОБА_2 подав заяву, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення посилаючись на те, що розгляд справи відбувся у його відсутність, внаслідок чого про існування постанови йому стало відомо вже після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначає, що розглянувши справу у його відсутність, незважаючи на його заяву про відкладення справи, суд порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Крім того, не встановив правильно час вчинення правопорушення, безпідставно поклав в основу постанови, протокол про адміністративне правопорушення, в якому також неправильно зазначено час вчинення правопорушення, та пояснення свідка ОСОБА_4, які не відповідають дійсності та не доводять його винуватість у вчиненні правопорушення. Між тим, вказує, що він правил дорожнього руху не порушував, оскільки потерпіла ОСОБА_5, сама не дочекавшись коли він проїде стала рухатися та підставила під заднє ліве колесо його автомобіля, колесо дитячої коляски. Тому просить постанову скасувати.

У запереченнях потерпіла ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної особи ОСОБА_2, який підтримав заяву про поновлення строку та апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що заява ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення підлягає задоволенню, а його апеляційна скарга частковому задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. ст. 289, 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи щодо ОСОБА_2 відбувся у відсутність останнього та правових підстав для проведення цього судового розгляду без особи, що притягалася до адміністративної відповідальності.

Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 пропустив строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови з поважних причин, внаслідок чого цей строк підлягає поновленню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на матеріали справи, 06.07.2016 року ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи, у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні в Господарському суді Запорізької області (а.с. 24, 25).

Але незважаючи на це, суд першої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_2, чим порушив норми процесуального права та права останнього, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, внаслідок порушення під час розгляду справи судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги доходить висновку про необхідність скасування постанови судді суду першої інстанції та винесення нової постанови у справі.

Дослідивши в судовому засіданні наявні докази у матеріалах справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною і підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 30.05.2016 року серія АП2 № 379577 стосовно порушення ним п. 13.1 ПДР України (а.с. 1), схемою місця ДТП до протоколу (а.с. 2), рапортом працівника поліції А.М. Години (а.с.3), заявою ОСОБА_5 про вчинення правопорушення (а.с. 4), поясненнями потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_4 про здійснення наїзду ОСОБА_2 на дитячий візок (а.с. 5, 6, 28).

Посилання ОСОБА_2 на те, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом його винуватості у вчиненні правопорушення є безпідставними, оскільки суперечать нормам ст. 251 КУпАП, згідно яким доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема і відповідний протокол.

Стосовно ж неналежності такого доказу, як пояснення свідка ОСОБА_4, через те, що вона на думку апелянта, не була безпосереднім очевидцем ДТП, то зазначений свідок надав пояснення щодо тих обставин та фактів, які вона сприймала особисто, і які узгоджуються з іншими доказами по справі.

Не заслуговують на увагу і твердження ОСОБА_2 про неправильність встановлення часу вчинення адміністративного правопорушення, зокрема у відповідному протоколі, оскільки подія дорожньо-транспортної пригоди, з огляду на матеріали справи, мала місце вже після 16 годину, а не 15 години, як зазначає останній, про що зокрема зазначено і в його письмових поясненнях (а.с. 9).

Крім того, не свідчать на користь порушника і надані в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснення свідка ОСОБА_7, опитаної за клопотанням ОСОБА_2, оскільки зазначений свідок очевидцем події ДТП не була, та вказувала, що повинна була зустрітися з останнім десь о 15-16 годині, але той подзвонив їй та повідомив, що у нього неприємності, точного часу, коли він їй подзвонив не пам'ятає.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, згідно до вимог ст. 252 КУпАП, оцінивши досліджені докази, доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що подія правопорушення мала місце 27.05.2016 року, а тому на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції сплинув, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення.

Внаслідок цих обставин, апеляційний суд вважає необхідним на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2, у зв'язку із закінченням, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2016 року задовольнити і цей строк йому поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати, а провадження у справі, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області В.М. Білоконев