Decision № 61718643, 26.09.2016, Bahliskyi District Court of Dniprodzerzhynsk City

№ 207/1173/16-ц

№ 2/207/906/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року м. Камянське .

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Крупновій І.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Камянське справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області , про стягнення вартості втраченого майна ,

В С Т А Н О В И В

У квітні 2016 року ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 відшкодування вартості втраченого майна у сумі 446292 гривні 00 копійок , оскільки 19 жовтня 2015 року відбулося протиправне відкрите заволодіння майном ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» розчинником складним органічним у кількості 38640 літрів на загальну суму 446292 гривні 00 копійок шляхом злиття невідомими особами розчинника з ємностей автомобіля , який здійснював перевезення на замовлення ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» , в ємності по Західному проїзду , 2 у м. Камянське . За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 356 КК України 2001 року . Під час огляду місця події працівниками поліції вилучено розчинник шляхом опечатування ємностей з розчинником та передано на зберігання ОСОБА_1 , який є засновником підприємств , а також зареєстрований як фізична особа-підприємець , який здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності . Факт передачі та прийняття ОСОБА_1 на зберігання майна ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» підтверджується розпискою від 19 жовтня 2015 року . Згідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 жовтня 2015 року повернено тимчасово вилучене майно ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» як власнику . Підприємство не отримало майно , оскільки ОСОБА_1 подав заяву про викрадення цього майна , в результаті чого відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185 КК України 2001 року . Вважає , що ОСОБА_1 не забезпечив зберігання майна ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» , яке було передано йому органом досудового розслідування на зберігання , а тому зобовязаний відшкодувати вартість майна .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявлений позов підтримав повністю і пояснив , що ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» є власником розчинника у кількості 38640 літрів на загальну суму 446292 гривні 00 копійок . 19 жовтня 2015 року відбулося відкрите викрадення майна підприємства шляхом злиття розчинника з ємностей автомобіля . Працівниками міліції було встановлено , що автомобіль був розвантажений у ємності по Західному проїзду , 2 у м. Камянське . Ці ємності були опечатані , а майно було передано на зберігання ОСОБА_1 . 30 жовтня 2015 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області прийнято рішення про повернення розчинника ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» як власнику . Відповідач подав заяву у міліцію про викрадення розчинника . ОСОБА_1 не забезпечив належне зберігання майна , не піклувався про нього , зняв охорону майна . Тому відповідач повинен відшкодувати вартість втраченого майна.

Представник відповідача ОСОБА_3 заявлений позов не визнав і пояснив , що ОСОБА_1 ніколи не займався підприємницькою діяльністю з метою зберігання майна , такі послуги не надавав . Є засновником ТОВ «Дніпровський будівельник», який уклав договір купівлі-продажу розчинника 15 жовтня 2015 року . Була здійснена оплата товару , який поставлений на склад ТОВ «Дніпровський будівельник» та розвантажений . Всі переговори з приводу поставки велися з ТОВ «Антей-Маркет» . Після розвантаження товару ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» заявило про свої права на товар , викликало міліцію . ОСОБА_1 надав розписку про те , що не буде використовувати розчинник . 27 жовтня 2015 року йому повідомив охоронець, що розчинник викрадено .

Представник третьої особи Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у судове засідання не явився , письмово просив розглянути справу у його відсутність .

Суд , вислухавши пояснення осіб , які беруть участь у справі , вивчивши матеріали справи , вважає , що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав .

Згідно ст. 626 ЦК України 2003 року договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків .

Згідно ст. 627 ЦК України 2003 року відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості .

Згідно ст. 936 ЦК України 2003 року за договором зберігання одна сторона ( зберігач ) зобовязується зберігати річ , яка передана їй другою стороною ( поклажодавцем ) , і повернути її поклажодавцеві у схоронності .

Згідно ст. 937 ЦК України 2003 року договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках , встановлених статтею 208 цього Кодексу . Письмова форма договору вважається дотриманою , якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою , квитанцією або іншим документом , підписаним зберігачем .

З копії наданої позивачем розписки ( а.с. 36 ) , слідує , що ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження ( а.с. 37 ) зобовязався перед органами міліції зберігати на складі розчинник у кількості 38640 літрів до закінчення розгляду справи . Тому суд вважає , що у розумінні ст. 626 , 627 , 936 , 937 ЦК України 2003 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» не виникла домовленість на встановлення цивільних прав та обовязків . Як такий договір зберігання між сторонами не укладався .

Згідно ст. 942 ЦК України 2003 року зберігач зобовязаний вживати усіх заходів , встановлених договором , законом , іншими актами цивільного законодавства , для забезпечення схоронності речі . Якщо зберігання здійснюється безоплатно , зберігач зобовязаний піклуватися про річ , як про свою власну .

Згідно ст. 943 ЦК України 2003 року зберігач зобовязаний виконувати свої обовязки за договором зберігання особисто .

Згідно ст. 949 ЦК України 2003 року зберігач зобовязаний повернути поклажодавцеві річ , яка була передана на зберігання , або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості . Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані , в якому вона була прийнята на зберігання , з урахуванням зміни її природних властивостей .

Згідно ст. 950 ЦК України 2003 року за втрату ( нестачу ) або пошкодження речі , прийнятої на зберігання , зберігач відповідає на загальних підставах .

Згідно ст. 951 ЦК України 2003 року збитки , завдані поклажодавцеві втратою ( нестачею ) або пошкодженням речі , відшкодовуються зберігачем у разі втрати ( нестачі ) речі - у розмірі її вартості .

Оскільки відсутній договір зберігання між сторонами , ОСОБА_1 не є зберігачем , а ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» не є поклажодавцем , тому у ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» відсутнє право вимоги повернення речі або відшкодування вартості втрати речі .

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 6 липня 2016 року ( а.с. 113 ) органом досудового розслідування встановлено , що між ТОВ «Дніпровський будівельник» та ТОВ «Антей-Маркет» виникли цивільно-правові відносини купівлі-продажу розчинника складного органічного . Представник відповідача заперечував проти того , що розчинник є власністю ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» , посилаючись на договір купівлі-продажу від 15 жовтня 2015 року між ТОВ «Антей-Маркет» та ТОВ «Дніпровський будівельник» ( а.с. 142 - 144 ) . Крім цього існує договір поставки від 15 жовтня 2015 року між ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» та ТОВ «Антей-Маркет» ( а.с. 173 - 178 ) . Тому позивач не позбавлений права звернення до суду з позовом про визнання права власності на товар або стягнення суми за договором поставки .

Доводи позивача про те , що ОСОБА_1 не забезпечив зберігання розчинника , не відповідають наданим суду доказам . 27 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ про крадіжку розчинника у кількості 38640 літрів , за його заявою відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185 КК України 2001 року ( а.с. 172 ) .

При розподілі судових витрат суд враховує , що у задоволенні позову відмовлено , тому судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача .

Керуючись ст. 626 , 627 , 936 , 937 , 942 , 943 , 949 , 950 , 951 ЦК України 2003 року , ст. 8 , 15, 60 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості втраченого майна у сумі 446292 гривні 00 копійок відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба