Справа № 426/193/14-к
Ухвала
іменем України
17 липня 2014 року Сватівський районний суд
Луганської області
Головуючий суддя Половинки В.О.
з участю:
секретаря судового засідання Покотилової І.М.
прокурора Вербецького А.А.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
Суддя Сватівського районного суду Луганської області Половинка В.О. розглянувши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України
встановив:
В проваджені Сватівського районного суду знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України.
До суду даний обвинувальний акт надійшов 31.01.2014 року.
20.07.2014 року закінчується двомісячний строк з дня винесеня ухвали суду від 21 травня 2014 року щодо утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.
Прокурор в судовому засіданні вважає що, підстав для скасування чи заміни запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 немає, навпаки існують ризики передбачені статтею 177 КПК України.
Сторона захисту та обвинувачений проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд заслухавши думку учасників судового провадження вважає за необхідне продовжити стосовно ОСОБА_2 дію запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на строк два місяці. До даного висновку суд прийшов, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця увязнення. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
При викладених обставинах суд враховує положення ст.ст. 177, 178, ст. 194 ч.1, п.4 ч.2 ст. 183 КПК України а також ті обставини, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, за який санкція статі передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики переховування обвинуваченим
від суду, незаконного впливу ним на свідків і жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, виходячи із положень п.2 ч.4 ст. 183 КПК України.
Враховуючи обрання обвинуваченому на досудовому розслідуванні запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, визначених ст..177 КПК та обставин кримінального провадження, доцільності зміни чи скасування обраного запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 в вигляді тримання під вартою на більш мякий запобіжний захід судом не встановлено.
На підставі викладеного,
керуючись ст. 331 КПК України, суд
ухвалив:
Продовжити стосовно ОСОБА_2 дію запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на строк два місяці до 5 вересня 2014 року включно.
Справу призначити до судового розгляду на 06 серпня 2014 року на 12 годину.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сватівського
районного суду ОСОБА_3
The court decision No. 61711246, Svatove District Court of Luhansk Oblast was adopted on 17.07.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 426/193/14-к. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: