Court ruling № 61701884, 29.09.2016, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9928/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВАЛ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "ЄВРОВАЛ" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05 вересня 2007 року між позивачем та ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» укладено кредитний договір №970-Ф для придбання квартири. Виконання кредитного договору забезпечено іпотечним договором №970-Ф/ІП-1 від 05 вересня 2007 року.

Право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на підставі договору факторингу №15 від 28 листопада 2012 року.

16 квітня 2015 року відповідачем прийнято рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на підставі іпотечного застереження, що містилося в іпотечному договорі, та на його підставі здійснено відповідні реєстраційні дії.

Згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя одним із способів, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-IV.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами п. 1 ч. 1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, колегія суддів дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-41а16.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку законом встановлений інший порядок судового оскарження, а тому у відповідності до вимог статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 198, 202, 205, 206, 211, 254КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВАЛ" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - закрити.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 29 вересня 2016 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.