Court ruling № 61619620, 26.09.2016, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа № 522/17950/16-ц

Провадження № 6/522/379/16

УХВАЛА

про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

26 вересня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді Тарасова А.В.,

за участю секретаря - Ткаченко О.О.,

розглянувши в залі суду в м. Одесі подання Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінконсул» - ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернувся державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ОСОБА_2 із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінконсул» - ОСОБА_1, зазначаючи, що на примусовому виконанні Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси перебуває виконавче провадження № В- 33/1431п з виконання виконавчого листа № 815/1404/15, виданого 16.07.2015 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення грошової суми з ТОВ «Компанія з управління активами «Фінконсул» на користь держави. Боржник ухиляється від виконання рішення суду, у звязку з чим, стягувач просить встановити боржнику тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Дослідивши подання державного виконавця та додані до нього документи, суд вважає, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Компанія з управління активами «Фінконсул».

Дійсно, згідно виконавчого листа № 815/1404/15 від 16.07.2015 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом з ТОВ «Компанія з управління активами «Фінконсул» ( 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 20-Б, код ЄДРПОУ - 34443882) на користь на користь держави були стягнені штрафні санкції розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч )гривень.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Таким чином, суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду виключно у випадку ухилення боржника від виконання рішення суду. Разом з тим, заявником не надано жодного доказу такого ухилення, а також не вбачається обґрунтованості припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню рішення суду та що взагалі є підстави вважати, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, у звязку з чим, суд вважає подання необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.

Суд вважає, що надані заявником докази відсутності зареєстрованого на імя боржника майна та здійснення дій державним виконавцем щодо примусового виконання рішення суду, не є доказами умисних дій боржника в частині ухилення його від виконання рішення суду.

При відмові в задоволенні подання, суд також виходить з того, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Відповідно до ст. 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16.12.1966 кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Це право не може бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Таким чином, суд вважає, що обмеження особи у праві свободи пересування можливо лише у випадку надання належних та допустимих доказів ухилення боржника від виконання рішення суду.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінконсул» - ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя А.В.Тарасов

26.09.2016