РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОНЕ)
Справа № 643/15745/15-ц
Провадження № 2/643/792/16
04.05.2016Московський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Петровій О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 196530,47 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, також і через оголошення у газету.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, 29.11.2007 року ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1, уклали кредитний договір № 800002762. 19.08.2009 року ЗАТ «Альфа Банк» було перейменовано на ПАТ «Альфа Банк». Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 18100,00 доларів США. 28.02.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору згідно якого банк збільшив розмір кредиту до 147665,61 грн.
За умовами кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.
Взяті на себе зобовязання Банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.
У порушення зазначених умов договору відповідач зобовязання належним чином не виконав.
У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором у відповідача станом на 28.08.2015 року існує заборгованість - 196530,47 грн., яка складається з наступного:
147446,79 грн. - заборгованість за кредитом;
- 15907, 92 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 33175,76 грн. заборгованість з пені;
Вищевказані обставини підтверджуються договором, розрахунком заборгованості, іншими документами вказаними в додатках до позовної заяви.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 1 ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В ст. 1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору позичальником, зокрема за частиною 2: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За таких обставин, враховуючи вишевизначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства Альфа Банк підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2947,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57-60, 88, 212, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 543, 553, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Альфа Банк задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, інн. НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «альфа Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 196530 (сто дев*яносто шість тисяч п*ятьсот тридцять ) грн. 47 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, інн. НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк витрати по сплаті судового збору у розмірі 2947 (дві тисяча дев*ятьсот сорок сім ) грн. 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги , а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Ференчук О.В.
The court decision No. 61579430, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 04.05.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 643/15745/15-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: