Court ruling № 61523765, 22.09.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 вересня 2016 року м. Київ К/800/24320/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу з обслуговування великих платників ДФС

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 р.

у справі № 802/747/16-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»

до Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників

третя особа: Вінницька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа: Вінницька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області, у якому просило визнати протиправним рішення від 24.03.2016 р. №0000234040, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 224 484,64 грн. та нараховано пеню у розмірі 5 612,12 грн. за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2016 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2016 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено вчинення позивачем необхідних дій для повного та своєчасного виконання податкового обов’язку, а помилкове зазначення рахунку отримувача суми податкового зобов’язання не є достатньою підставою для висновку про несплату суми грошового зобов’язання з єдиного внеску.

Офіс з обслуговування великих платників ДФС подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 17.10.2016 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 14.09.2016 р.

Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржники виправили вказані недоліки, в межах встановленого строку.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу з обслуговування великих платників ДФС відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржникам, а касаційну скаргу Офісу з обслуговування великих платників ДФС залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова