Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження №1-кп/641/140/2016 Справа №641/8377/13-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2016 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Фатєєвої Н.І.,
суддів Буцького В.В, ОСОБА_1
при секретарі Барбаш Д.К.,
за участі прокурора Булатової Є.В.
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4
представників потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України
ВСТАНОВИЛА:
На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. До обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судове засідання зявились прокурор, захисники, представник потерпілої, обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_7 доставлено конвоєм.
У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ст. 331 КПК України та відсутність підстав для зміни чи скасуванню запобіжного заходу відносно нього.
Прокурор вважала, що підстав для зміни чи скасуванню обраного раніше запобіжного заходу обвинуваченому не має та просила суд продовжити його дію.
Заперечень від учасників процесу не надійшло.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку:
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення в якому звинувачується ОСОБА_7
Крім того, наявність ризиків перешкоджання обвинуваченим встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні, вчинення ним нових правопорушень, виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 331,369-372,392 КПК України, -
У Х В А Л И ЛА :
Продовжити строк тримання під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, строком на 60 днів, тобто до 21 листопада 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя- Н . І . Фатєєва
ОСОБА_10 Буцький
ОСОБА_1
The court decision No. 61521099, Slobidskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Kominternivskyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 23.09.2016. The procedural form is Criminal, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 641/8377/13-к. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: