Справа № 815/1701/16
УХВАЛА
01 липня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Потоцької Н.В.
судді Кравченко М.М.
судді Свиди Л.І.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області, Державної судової адміністрації України про визнання незаконною бездіяльності та зобовязання виплатити вихідну допомогу, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області, Державної судової адміністрації України про визнання незаконною бездіяльності та зобовязання виплатити вихідну допомогу.
13.06.2016 р. до суду надійшло клопотання про розгляд питання про зупинення провадження по справі , оскільки позивач звернувся з позовом до Вищої ради юстиції та Верховної ради України про визнання дій протиправними щодо несвоєчасного звільнення у відставку до Вищого адміністративного суду України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Приписами частини 4 статті 11 КАС України передбачено, що суд повинен вжити визначені законом заходи для повного з'ясування усіх обставин у справі.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 156 КАС України, передбачено право суду зупинити провадження по справі до терміну, встановленого судом, за обґрунтованим клопотанням сторони.
Право на змагальні провадження фактично означає можливість сторін у кримінальному або цивільному слуханні бути обізнаними щодо усіх коментарів з приводу представлених доказів та спостережень, навіть якщо вони представлені незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду (Ruiz-Mateos v. Spain (Руїз Матеос проти Іспанії), § 63; McMichael v. the United Kingdom (МакМайкл проти Сполученого Королівства), § 80; Vermeulen v. Belgium (Вермюлен проти Бельгії), § 33; Lobo Machado v. Portugal (ОСОБА_2 проти Португалії), § 31; Kress v. France (Кресс проти Франції) [ВП], § 74). Ця вимога застосовується і для справ, що розглядаються у Конституційному суді (Milatova v. the Czech Republic (Мілатова та інші проти Чеської республіки, §§ 63-66; Gaspari v. Slovenia (Ґаспарв проти Словенії) , § 53).
Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (Krиmбш and Others v. the Czech Republic (Krиmбш та інші проти Чеської республіки), § 42; Immeubles Groupe Kosser v. France (ОСОБА_3 Коссер проти Франції), § 26), за необхідності, отримати відкладення справи (Yvon v. France (Івон проти Франції), § 39).
Довіра сторін суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: K.S. v. Finland (К. С. проти Фінляндії), § 22) (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 29; Pellegrini v. Italy (Пеллеґріні проти Італії), § 45).
Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях (Feldbrugge v. the Netherlands (Фелдбрюгге проти Нідерландів), § 44).
Зміст: забезпечення «справедливого балансу» між сторонами: рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента: Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо ОСОБА_4 проти Нідерландів), § 33.
Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», п. 63).
З огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про зупинення провадження з метою забезпечення принципу рівності сторін по справі та забезпечення справедливого балансу.
Відповідно до ч. 10 ст. 103 КАС України, зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.
Керуючись ст. ст. 49, 103, 122, п.4 ч. 2 ст. 156, ст. 160, ст. 165 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Зупинити провадження по справі № 815/1701/16 до вирішення по суті позову щодо несвоєчасного звільнення у відставку ОСОБА_1, який розглядається у Вищому адміністративному суді.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
Суддя Кравченко М.М.
Суддя Свида Л.І.
The court decision No. 61478050, Odesa District Administrative Court was adopted on 01.07.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 815/1701/16. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: