Court ruling № 61404366, 13.09.2016, Siverskodonetsk City Court of Luhansk Oblast (until 25.04.2025 - Sievierodonetsk City Court of Luhansk Oblast)

Справа № 428/8352/16-ц

Провадження №2-з/428/12/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Скочій Г.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності -

встановив:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій посилається на те, що їхнім спільним майном із відповідачем є: автомобіль марки MERCEDES- BENZ 1840, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 30.11.2006; напівпричіп марки SCHMITZ SPR 24, 1997 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, дата реєстрації 30.11.2006; напівпричіп марки VAGYAR SR3MEF, 1985 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, дата реєстрації 14.02.2007; напівпричіп марки SCHMITZ ANHANGER, 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, дата реєстрації 09.04.2008; VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5; житловий будинок за адресою: м. Сєвєродонецьк, с. Щедрищеве, вул. Артема, 15, який на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, Мале приватне виробничо- будівельне підприємство «Давіс». Їй відомо, що у відповідача є рахунки у банках та у банківських установах, це їх спільні кошти які відповідач приховує. Всі документи, автомобілі та напівпричепи знаходяться у відповідача та він приховує від неї майно та документи на право власності на спільне майно, використовує їх спільне майно у своїх цілях та є великі ризики, що може розібрати майно, пошкодити його, продати, вивезти за кордон рухоме майно. Також є великі ризики, що він продасть їх підприємство та майно підприємства або переписати його на інших осіб. Фактично всім спільним майном відповідач, розпоряджається на власний розсуд та вона на сьогодні обмежена у праві власності на спільне майно, в звязку з цим відповідач буде затягувати справу, а заборона на користування рухомим майном та банківськими рахунками стане основою для швидкого вирішення спору або гарантією того, що вона отримує належне їй майно після рішення суду. На підставі викладеного просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною користування та передачі їй або третій особі на відповідне зберігання: автомобіль марки MERCEDES- BENZ 1840, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 30.11.2006; напівпричіп марки SCHMITZ SPR 24, 1997 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, дата реєстрації 30.11.2006; напівпричіп марки VAGYAR SR3MEF, 1985 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, дата реєстрації 14.02.2007; напівпричіп марки SCHMITZ ANHANGER, 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, дата реєстрації 09.04.2008; VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною користування: на майно або грошові кошти, рахунки у банках та банківських установах, що належать ОСОБА_2 Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: житловий будинок за адресою: м. Сєвєродонецьк, с. Щедрищеве, вул. Артема, 15.; на акції та майно, що належать Малому приватному виробничо-будівельному підприємству «Давіс».

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

ОСОБА_4 із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_4 із пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду від 10.08.2016 р. за заявою позивача, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 проводити відчуження майна (шляхом продажу, дарування, міни та ін.), а саме: автомобілю марки MERCEDES- BENZ 1840, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 30.11.2006; напівпричіпу марки SCHMITZ SPR 24, 1997 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, дата реєстрації 30.11.2006; напівпричіпу марки VAGYAR SR3MEF, 1985 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, дата реєстрації 14.02.2007; напівпричіпу марки SCHMITZ ANHANGER, 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, дата реєстрації 09.04.2008, оскільки відносно ОСОБА_2 вже накладено арешт на зазначене майно, суд приходить до висновку, що в цій частині задоволення заяви про забезпечення позову слід відмовити.

З матеріалів наданої до суду заяви вбачається, що заявником не вказані та не долучені докази, які підтверджують, що житловий будинок, розташований за адресою: м. Сєвєродонецьк, с. Щедрищеве, вул. Артема, 15 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, намір відповідача продати будинок, що права ОСОБА_1 можуть бути порушені у разі невжиття таких заходів забезпечення позову. Відсутність зазначених відомостей у заяві позбавляє дійти до висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття цих заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вимоги про вжиття забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною користування майном або грошовими коштами, рахунками у банках та банківських установах, що належать ОСОБА_2 не можуть бути задоволенні, оскільки позивачем не зазначено на яке саме майно вона просить накласти арешт, не доведено, що майно та грошові кошти належать саме відповідачу, не вказане місце знаходження майна та грошових коштів.

Вимоги щодо накладення арешту на акції та майно, що належать Малому приватному виробничо-будівельному підприємству «Давіс» підлягають частковому задоволенню виходячі з наступного. ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, засновником МПВБП «Давіс» є ОСОБА_2, розмір статутного капіталу 59400.00 грн., а тому суд вважає за необхідне накласти арешт в межах заявлених позовних вимог, а саме на 1/2 частку від статного капіталу підприємства.

Керуючись ст. ст. 151-152, 208-210, 293 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 р. № 9 зі змінами, суддя -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

В забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 накласти арешт із забороною користування та передачі ОСОБА_1 або третій особі на відповідальне зберігання:

- VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5.

Накласти арешт на 1/2 частку від статутного капіталу акцій та майна Малого приватного виробничо-будівельного підприємства «Давіс».

Копію ухвали надіслати до Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області до виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г. Д. Скочій