№ 61401246, 12.09.2016, Zhytomyr District Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 278/1296/16-а

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 вересня 2016 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - Безпалько В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про бездіяльність ПДФ України в Житомирській області у невиплаті пенсії та зобов'язати відповідача вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить відновити йому виплату раніше призначеної пенсії з 01 червня 2015 року. В обґрунтування позову вказав, що перебуває на пенсійному забезпеченні в Головному управлінні ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». З 12 листопада 2010 року до теперішнього часу працює в Апеляційному суді Житомирської області на посаді головного спеціаліста з режимно - секретної роботи на посаді . З 01 квітня 2015 року виплату пенсії позивачу було припинено відповідно до ст.12 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року, ст.47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Звернувшись до відповідача з заявою, у зв'язку з припиненням виплати пенсії, позивач отримав лист від 08 квітня 2016 року, в якому відповідач відмовив йому у виплаті пенсії з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року через відсутність правових на те підстав.

Вважає такі дії відповідача протиправними, а відмову у відновленні виплати пенсії безпідставною, а тому звернулася до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з викладених у позові підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 01 січня 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Житомирській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», при цьому працює на посаді головного спеціаліста з режимно-секретної роботи Апеляційного суду Житомирської області.

З 01 квітня 2015 року позивачу призупинено виплату пенсії на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 2 березня 2015 року, якими було тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, припинено виплату пенсій у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

Зазначені обставини підтверджуються листом відповідача №535/О-11 від 08 квітня 2016 року (а.с.5), запереченням відповідача на адміністративний позов від 22 червня 2016 року та копією пенсійного посвідчення (а.с.18-21).

Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що призупинення виплати пенсії позивачу було здійснено в зв'язку з тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року до абзацу другого частини 1статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" були внесені зміни,відповідно до яких тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року,у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (надалі - Закон № 213) у разі неприйняття до 1 червня 2015року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу»; «Про прокуратуру»; «Про судоустрій і статус суддів»; «Про статус народного депутата України»; «Про Кабінет Міністрів України»; «Про судову експертизу»; «Про Національний банк України»; «Про службу в органах місцевого самоврядування»; «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Оскільки до 01 червня 2015 року не був прийнятий закон, вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, з вказаної дати втратили чинність норми законів України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і, відповідно, особам, які підпадають під дію цих Законів, пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 162, 163, 167 КАС України, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державну службу», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: І.В.Зубчук