Court ruling № 61330792, 07.09.2016, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

7 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Терлецького О.О.,розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Неоком» (далі - ТОВ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2016 року, постановленої у справі за позовом ТОВ до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 липня 2016 року залишив без змін постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2016 року про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ТОВ подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що регулюють відносини формування платником податку податкового кредиту та податкових зобов'язань, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 28 липня, 18 серпня, 9 грудня 2015 року, 1 та 7 червня 2016 року (справи №№ К/800/24214/15, К/800/19833/15, К/800/57045/14, К/800/5843/16, К/800/14386/15 відповідно).

Покликається також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України від 20 та 26 січня, 22 березня

2016 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також текстів рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданих для порівняння (ухвали Вищого адміністративного суду України від

28 липня та 18 серпня 2015 року), змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору у кожній із справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.

Ухвали Вищого адміністративного суду від 9 грудня 2015 року, 1 та 7 червня

2016 року не можуть братися до уваги, оскільки у зазначених справах суд касаційної інстанції не ухвалив остаточного рішення, а з огляду на неповноту фактичних обставин справи скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Посилання на постанови Верховного Суду України від 20 та 26 січня, 22 березня

2016 року є неприйнятним, позаяк вони не містить висновків, як саме має застосуватися норма, що була неоднаково застосована.

Такі обставини унеможливлюють прийняття рішення про відкриття провадження у справі і дають підстави вважати заяву необґрунтованою.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Неоком» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.О. Терлецький