ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
15 вересня 2016 року Справа № 915/991/16
м. Миколаїв
Суддя Фролов В.Д., розглянувши матеріали
позивач: Приватне акціонерне товариство «Єланецька сільгоспхімія» (55501, Миколаївська область, смт. Єланець, вул. Шорса, 2; поштова адреса: 55501, Миколаївська область, смт. Єланець, вул. Горького, 47), код 05490090
відповідач: Державне підприємство «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України (55310, Миколаївська область, Арбузинський район, с. Кавуни, вул. Елеваторна, 10), код 20885124
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ОСОБА_1» (01014, м. Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 2), код 39505602
про: зобовязати вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство «Єланецька сільгоспхімія» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Державне підприємство «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД ОСОБА_1»
Позивач просить суд:
- зобовязання Державне підприємство «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України повернути власнику майна Приватному акціонерному товариству «Єланецька сільгоспхімія» зерно соняшнику переданого згідно товарно-транспортних накладних №0086507 від 03.10.2015, № 0086508 від 04.10.2015, №0086509 від 06.10.2015, заліковою вагою 47673 кг. належної якості, в обмін на складську квитанцію №15038 від 10.05.2016;
- визнати дії відповідача щодо несвоєчасної видачі позивачу складських квитанцій на зерно соняшнику, переданого по товарно-транспортним накладним: №0086507 від 03.10.2015, № 0086508 від 04.10.2015, №0086509 від 06.10.2015, загальною (фізичною) вагою 49000 кг., незаконними (неправомірними).
Дана позовна заява не може бути прийнята, у звязку з таким.
Відповідно до п. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути обєднано кілька вимог, звязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Пунктом 3.6. Постанови Пленуми Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.
Позивачем в позовній заяві заявлено дві різні вимоги про: зобовязання відповідача повернути власнику зерно соняшнику в обмін на складську квитанцію та про визнання дій відповідача незаконними. Крім того, в вимозі, щодо зобовязання Державного підприємства «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України повернути власнику майна Приватному акціонерному товариству «Єланецька сільгоспхімія» зерно соняшнику переданого згідно товарно-транспортних накладних №0086507 від 03.10.2015, № 0086508 від 04.10.2015, №0086509 від 06.10.2015, заліковою вагою 47673 кг. належної якості, в обмін на складську квитанцію №15038 від 10.05.2016, обєднано дві різні вимоги, щодо визнання права власності та зобовязання вчинити дії. Таке об'єднання вимог суперечить вимогам частини 1 статті 58 ГПК України, а відтак позовна заява підлягає поверненню на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
При повторному зверненні до суду позивачу слід виконати вимоги ухвали, уточнити другу позовну вимогу; надати належні докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням повного найменування відповідача.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
Суддя ОСОБА_2
The court decision No. 61318672, Commercial Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 15.09.2016. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 915/991/16. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: