Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Єдиний унікальний № 320/8910/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Ковальова Ю.В.
Провадження № 22-ц/778/2955/16 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
Спас О.В.,
Бондар М.С.
при секретарі: Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маттіол», орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та визнання договору укладеним,-
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа - ТОВ «Маттіол», орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та визнання договору укладеним, який згодом було уточнено.
В обґрунтування позову зазначали, що на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2007 року вони є власниками гуртожитку по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.06.2006 року, зі змінами від 29.01.2008 року
В даному гуртожитку у кім. №79, №100-а мешкає ОСОБА_6, яка у кім. №100-а вселилася самовільно, приєднавши її до кімнати №79 без дозволу власників.
Зазначали, що у трудових відносинах з ними не перебуває, плату за проживання, комунальні послуги, утримання будинку та прибудинкової території не сплачує, ухиляється від укладення договору найму.
Станом на 01.10.2015 року вона має заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 5906 грн. 21 коп.
ОСОБА_6 було запропоновано укласти договір найму житлового приміщення: кім. №79 за адресою: АДРЕСА_1 проте вона не бажає його укладати і відмовилася навіть від отримання договору.
Враховуючи вищевикладене просили усунути перешкоди в користуванні кімнатою №100-а в гуртожитку АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_6; визнати укладеним договір найму житлового приміщення: кімнати №79 у гуртожитку по АДРЕСА_1,між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачаэться з матеріалів справи відповідачка по справі ОСОБА_6 проживає в гуртожитку з 1989 року, має постійну реєстрацію в гуртожитку без зазначення номеру кімнати , на час надання їй житла перебувала в трудових відносинах з підприємством- АТ "Мелітопольпродмаш", має стаж роботи на підприємстві більш ніж десять років, не має іншого житла. На даний час має малолітню доньку, 2002 року народження, яка проживає разом з нею. Вказане підтверджується наступними доказами;
- копіями паспортів ОСОБА_6, ОСОБА_7.(а.с. 61-62,66);
-довідками про реєстрацію місця проживання ОСОБА_6, ОСОБА_7.(а.с. 45,141);
- рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 серпня 2006 року (а.с.97);
- довідкою про склад сім"ї ОСОБА_6 від 18.11.2015 року (а.с.60);
-копією свідоцтва про народження від 10.02.2011року (а.с.65);
- копією ордеру на житлову площу в гуртожитку від 07 квітня 1989 року (а.с.198).
Стаття 22 Конституції України зазначає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Відповідно до ст. 47 Конституції України кожна особа має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
За матеріалами справи ОСОБА_6 як працівнику заводу було надано 2 кімнати у гуртожитку, в яких вона проживала з 1993 року по 1997 рік та з 2006 року по теперішній час (з 1997 року по 2006 рік проживали в одній кімнаті), відповідних документів не збереглося, що підтверджують обидві сторони.
Суд першої інстанції розглянувши справу вірно встановив характер спірних правовідносин і обґрунтовано прийшов до висновку ,що позивачами не надано доказів самовільного зайняття ОСОБА_6 кімнати № 100а,з яких однозначно вбачався би факт та час незаконного її вселення.
Про необґрунтованість позовних вимог, свідчить те, що як на час розгляду справи як судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду , відсутня технічна документація яка б переконливо підтверджувала взагалі наявність у гуртожитку кімнати № 100 а, і вказаний факт не спростовано апелянтом в судовому засіданні апеляційного суду.
Відповідно до ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Стороною позивачів не надано доказів досягнення згоди з усіх істотних умов договору.
Діючим законодавством не передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як визнання договору найму укладеним і тому вірними є висновки суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання укладеним договору найму приміщення .
На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.307,308,317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року по цій справі - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді:
The court decision No. 61229521, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal was adopted on 07.09.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 320/8910/15-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: