Decision № 61187, 20.07.2006, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2006 р. Справа № 02/3186

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників:

позивача: Рогачевська Т.В. –за довіреністю, відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку №5 (м.Сміла) Черкаської філії ВАТ "Укртелеком"

до Кам’янського дочірнього підприємства ЗАТ “Лізингова компанія “Хліб України”

про стягнення 1 392 грн. 32 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 1 392 грн. 32 коп. заборгованості відповідача за надані позивачем послуги електрозв’язку відповідно до договору № 181 від 16.02.2001 року, в тому числі 1 329 грн. 42 коп. основного боргу та 62 грн. 90 коп. пені.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у заявленій сумі, просила задовольнити його повністю, прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Ліквідатор Кам’янського ДП “ЛК “Хліб України” арбітражний керуючий у поясненні по справі повідомив, що органи управління банкрута відсутні, ліквідатору не були передані бухгалтерські та інші документи щодо заборгованості відповідача перед позивачем, просить розглянути справу без участі ліквідатора за наявними документами. Суд вважає, що неявка ліквідатора у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті і вважає можливим розглянути справу без його участі, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Оцінивши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку №5 м. Сміла Черкаської філії ВАТ "Укртелеком" та Кам’янське дочірнє підприємство ЗАТ “Лізингова компанія “Хліб України” уклали договір № 181 від 01.02.2001 року, за яким позивач зобов’язався надавати послуги електрозв’язку, а відповідач зобов’язався оплачувати послуги щомісячно, до 20 числа поточного місяця.

Як вбачається із поданих суду матеріалів, позивач надавав відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач не виконав належним чином своє зобов’язання по оплаті, у зв’язку з чим за користування електрозв’язком у жовтні 2005р.створилася заборгованість в сумі 1 329 грн. 42 коп. Вказана сума заборгованості підтверджується в акті взаємозвірки розрахунків станом на 01.12.2005р., підписаному представниками сторін та скріпленому печатками підприємств.

Відповідно до пункту 5.7. договору та ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” позивач нарахував пеню за прострочення оплати вартості отриманих послуг в сумі 62 грн. 90 коп. за період з 02.12.2005 року по 01.06.2006р.

Факти отримання відповідачем послуг електрозв’язку протягом вказаного вище періоду та наявності заборгованості підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003р., до прав і обов’язків сторін по даних господарських відносинах застосовуються відповідні положення вказаних Кодексів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не спростував встановлені факти, не заперечив доводи позивача, не подав суду доказів виконання взятих на себе зобов’язань за договором, не подав доказів наявності якихось надзвичайних обставин, що стали перешкодою для виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань, а згідно статті 218 Господарського кодексу України не вважаються такими обставинами порушення зобов’язань контрагентами, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів чи відсутність у відповідача необхідних коштів. Суду не подано доказів виключення відповідача із ЄДРПОУ. У офіційному друкованому органі не опубліковувалася інформація про порушення справи про банкрутство.

Виходячи із викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення із відповідача боргу в сумі 1 329 грн. 42 коп. та 62 грн. 90 коп. пені законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, вона не спростована відповідачем, отже підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Кам’янського дочірнього підприємства ЗАТ “Лізингова компанія “Хліб України” (20800, Черкаська обл., м. Кам’янка, ідентифікаційний код 31269511) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку №5 (м. Сміла) Черкаської філії ВАТ "Укртелеком" (20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код 01181877) борг в сумі 1 329 грн. 42 коп., 62 грн. 90 коп. пені, 102 грн. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 24.07.2006р.