Decision № 6106405, 09.12.2008, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 37/45309.12.08 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Центр Професійних Рішень»

Простягнення 713700,00 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_2- представник за довіреністю № б/н від 15.10.2008 року;

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Професійних Рішень» про стягнення 713700,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2008 р. порушено провадження у справі № 37/453, розгляд справи було призначено на 25.11.2008 року о 14-45.

Представник відповідача 25.11.2008 р. в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/453 від 10.11.2008 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 року розгляд справи було відкладено до 09.12.2008 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача 09.12.2008 року в судове засідання вдруге не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/453 від 18.07.2008 р. про порушення провадження по справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не подав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.12.2008 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Професійних Рішень»(постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір довгострокового постачання № 23-09Вш (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) сторони погодили, що постачальник зобов’язується протягом дії договору поставляти покупцю товар за його замовленнями окремим партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4 замовлення на постачання товару оформлюється покупцем на підставі діючих на цей день цін постачальника. Покупець оформлює замовлення на бланку, наданому постачальником, із зазначенням коду товарів по каталогу виробника (або коду складу постачальника) та необхідної кількості за позиціями. Постачальник підтверджує замовлення з урахуванням наявних на його складі товарних позицій, або які можуть бути доставлені покупцю у відповідні строки з інших складів постачальника. При постачанні по попередній оплаті постачальник одночасно з підтвердженням надає покупцю рахунок на оплату. Замовлення, підтвердження замовлення та рахунок на оплату можуть передаватись (надсилатись) іншій стороні в оригіналі, а також в копії за факсимільним зв’язком або за електронною поштою.

Згідно п.п. 5.1, 5.1.1 договору сторони встановили, що покупець зобов’язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару у встановлений сторонами термін. При проведенні постачання за умовою 100 % передплати згідно рахунку постачальника, товар передається (відпускається) після обов’язкового погодження (отримання) суми перераховано передплати на банківській рахунок постачальника до моменту відпуску товару по видатковій накладній.

Судом встановлено, що на виконання умов договору 24.09.2008 року позивачем було оформлено замовлення на постачання товару на суму 713700,00 грн. Відповідно до банківських виписок, позивач 25.09.2008 року перерахував на рахунок відповідача на умовах 100 % попередньої оплати 713700,00 грн.

В звязку з тим, що сторони не погодили строки виконання зобовязання щодо поставки товару, 16.10.2008 року позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України надіслав відповідачу вимогу щодо поставки товару на суму 713700,00 грн. Відповідач в порушення умов договору, взяті на себе зобов’язання по поставці товарів повністю не виконав та не поставив позивачу товар вартістю 713700,00 грн., в зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вартість непоставленого товару, який був оплачений позивачем на умовах попередньої оплати, в розмірі 713700,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих позивачем пояснень та доказів судом встановлено, що відповідач порушив умови договору та не поставив позивачу товар згідно замовлення позивача вартістю 713700,00 грн. в семиденний строк з дня предявлення вимоги в порядку статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд відзначає, що відповідачем не надані докази передачі позивачу товару за договором або повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства на вимогу позивача грошові кошти не повернув, оплачений позивачем товар не поставив, а тому у відповідності до статті 693 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати в розмірі 713700,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Професійних Рішень»(04107, м. Київ, вул. Підгірно-Татарська, буд. 37, код 33947885) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 713700 (сімсот тринадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. –сума попередньої оплати, 7137 (сім тисяч сто тридцять сім) грн. 00 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 22.12.2008 р.