Court ruling № 60894072, 05.09.2016, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"05" вересня 2016 р. № 925/1051/16

Суддя господарського суду Черкаської області Пащенко А.Д., розглянувши матеріали за позовом приватного підприємства "Едельвейс" до Монастирищенської міської ради, до виконавчого комітету Монастирищенської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством "Едельвейс" подано до Господарського суду Черкаської області позовну заяву до Монастирищенської міської ради та до виконавчого комітету про визнання за позивачем права власності на квартири № 3, 4, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 24, 25, 28, 29, 30 в будинку № 30 по пров. Щорса, 3, що в м. Монастирище Черкаської області.

Суддя приходить до висновку, що позивачем не додано до позовної заяви доказу сплати судового збору із даного позову в установленому законом розмірі, виходячи з такого.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви позивач повинен додати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до підпункту 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

В пункті 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" із змінами вказано, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК).

Позивач у позовній заяві не визначив ціну позову, не вказав вартість шістнадцяти квартир у житловому будинку, на які він просить визнати право власності, та не обґрунтував і не довів, що сплачена ним сума судового збору 1378 грн. становить 1,5 відсотка ціни позову, тобто вартості спірних квартир.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на викладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду на підставі пункту 4 статті 63 ГПК України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачу без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Суддя А.Д. Пащенко