Decision № 6089170, 02.10.2009, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.09 Справа № 13/238-09. за позовом Концерну «Військторгсервіс»

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна та стягнення 10179 грн. 88 коп.

СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Косань В.Л., довіреність № 149 від 20.01.2009 р.

від відповідача: не зявився

У судовому засіданні 30.09.09 р. було оголошено перерву до 02.10.2009 р. до 11 год. 00 хв.

СУТЬ СПОРУ: позивач в позовній заяві просить суд достроково розірвати договір оренди індивідуально-визначеного майна № 140/5/1003 від 01.11.2001 р. та зобовязати відповідача повернути орендоване майно нежитлову будівлю площею 1006,9 кв.м., яке розміщене за адресою: Сумська область, м. Охтирка, АДРЕСА_1; стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 10179 грн. 88 коп.

У судове засідання 28.09.09 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд достроково розірвати договір оренди індивідуально-визначеного майна № 140/5/1003 від 01.11.2001 р. та зобовязати відповідача повернути орендоване майно нежитлову будівлю площею 1006,9 кв.м., яке розміщене за адресою: Сумська область, м. Охтирка, АДРЕСА_1; стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 9549 грн. 02 коп.

Відповідач подав відзив від 21.09.09 р. на позовну заяву, в якому просить відмовити у позові за необґрунтованістю.

У судове засідання 30.09.09 р. відповідач подав пояснення, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в якому просить відмовити у позові та зазначає, що сума за розрахунком позивача, заявлена до стягнення завищена.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

01.11.2001 р. між Головним управлінням торгівлі Тилу Міністерства оборони України та Приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 140/5/1003 оренди індивідуально-визначеного майна, що належить до державної власності, а саме приміщення площею 1006,9 кв.м., розміщене за адресою Сумська область, м. Охтирка, АДРЕСА_1 на першому та другому поверхах будівлі, що знаходиться на балансі Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 1.1 Договору майно передається в оренду з метою надання торговельно-побутових послуг військовослужбовцям та членам їх сімей, іншим верствам населення.

Згідно з п. 2.3 Договору названі в п. 1.1. Договору приміщення орендодавець передає орендарю під торговельно-виробничо-побутовий комплекс.

Згідно з п. 10.1 даний Договір діє з 01 листопада 2001 року по 01 листопада 2006 року.

Згідно з п. 10.7 уразі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, шляхом укладення додаткової угоди від 01.03.06 року до договору оренди від 01.11.2001 р. № 140/5/1003, у звязку з припиненням діяльності Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України як юридичної особи та його реорганізації шляхом приєднання до державного господарського обєднання «Концерн «Військторгсервіс», який є правонаступником усіх майнових прав та обовязків зазначеного управління, у тексті Договору замінено Головне управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України на державне господарське обєднання «Концерн «Військторгсервіс».

Угодою від 05.04.2003 року про зміну і доповнення до договору № 140/5/1003 від 01.11.2001 р. пункт. 5.4 Договору, який передбачав обовязок орендаря попередньо отримати дозвіл на передачу майна в суборенду, виключено, доповнено Договір пунктом 6.5., згідно з яким орендар має право передавати орендоване майно в суборенду, а за згодою орендодавця продавати, обмінювати, позичати, іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, які входять до складу орендованого майна, передавати свої права та обовязки за цим Договором щодо цих цінностей іншій особі за умови, що це не тягне зміни вартості Підприємства і не порушує інших положень цього Договору.

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд достроково розірвати Договір оренди індивідуально визначеного майна № 140/5/1003 від 01.11.2001 р. та зобовязати відповідача повернути орендоване майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив своє зобовязання за Договором, передбачене п. 5.1 в частині використання орендованого майна за його цільовим призначенням.

Відповідно до п. 10.4 Договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадку невиконання сторонами своїх обовязків та на інших засадах, що передбачені законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-ти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як свідчать матеріали справи, листом від 03.04.09 року № 03/04-09-К позивач Концерн «Військторгсервіс» повідомив відповідача про свою ініціативу щодо розірвання Договору.

Відповідним листом № б/н від 06.05.09 року відповідач відмовився від розірвання Договору.

Відповідно до ст.. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України від 10.04.1992, № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п. 13 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 25.05.2000, № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» або договором оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, майно позивачем передано в оренду з метою надання торговельно-побутових послуг військовослужбовцям та членам їх сімей, іншим верствам населення.

Додатковою угодою від 05.04.03 р. передбачено право орендаря здавати приміщення в суборенду без зміни інших умов договору.

В порушення умов договору та додаткової угоди до нього, відповідачем було укладено договір суборенди від 10.12.2008 року, згідно з яким нежитлове приміщення орендованої будівлі площею 46,0 кв.м. було передано для розташування залу ігрових автоматів, що підтверджується копією Договору оренди нежитлового приміщення № 6 від 10.12.2008 р., акту прийому-передачі від 10.12.2008 р. та Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного господарського обєднання Концерн «Військторгсервіс» за 2007-2008 роки та завершений звітний період 2009 року від 17.04.2009 року № 08-21/12.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про дострокове розірвання договору оренди індивідуально-визначеного майна № 140/5/1003 від 01.11.2001 р. та зобовязання відповідача повернути орендоване майно нежитлову будівлю площею 1006,9 кв.м., яке розміщене за адресою: Сумська область, м. Охтирка, АДРЕСА_1, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 9549 грн.02 коп., що становлять донараховану орендну плату за грудень 2008 року та січень-березень 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 9549 грн. 02 коп. позивач посилається на те, що 46,0 кв.м. приміщення, переданого Товариству з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» в особі директора Колісніченко П.В. за договором № 6 від 10.12.2008 р., використовувалося для розміщення гральних автоматів, що є порушенням умов Договору оренди в частині виконання зобовязань по використанню орендованого майна за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 1 Додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 орендна ставка за розміщення гральних автоматів становить 100 %.

На підставі висновків ревізорів Головного Контрольно-ревізійного управління України, зазначених в Акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного господарського обєднання Концерн «Військторгсервіс» за 2007-2008 роки та завершений звітний період 2009 року від 17.04.2009 року № 08-21/12, позивачем зроблено новий розрахунок на 46,0 кв.м. орендованого приміщення з орендною ставкою 100 % та донараховано відповідачу орендної плати за грудень 2008 р. та січень-березень 2009 року в сумі 9549 грн. 02 коп.

Згідно зі ст.. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Оскільки зміни до договору оренди стосовно розміру орендної плати не вносились, суд вважає вимоги позивача про стягнення донарахованої на підставі вимог акту ревізії Головного Контрольно-ревізійного управління України від 17.04.09 р. № 08-21/12 орендної плати необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди індивідуально-визначеного майна № 140/5/1003 від 01.11.2001 р., укладений між Концерном «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, вул.. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (42700, Сумська область, м. Охтирка, АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_1).

3. Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (42700, Сумська область, м. Охтирка, АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_1) повернути орендоване майно нежитлову будівлю площею 1006,9 кв.м., яке розміщене за адресою: Сумська область, м. Охтирка, АДРЕСА_1.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (42700, Сумська область, м. Охтирка, АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_1) на користь Концерну «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, вул.. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) 85 грн. 00 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В іншій частині позову відмовити.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.