Decision № 608222, 16.01.2007, Ternopil Regional Court of Appeal

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого: ТкачО.І.,

Суддів: Кузьми P.M., Ткача З.Є.,

при секретарі Жовняревич Т.М.,

з участю ОСОБА_1, представника ЗАТ

КБ «ПриватБанк», адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 листопада 2006 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ЗАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1про розірвання кредитного договору та стягнення боргу за договором кредиту,

встановила:

У вересні 2006 року ЗАТ КБ "Приватбанк", в особі Тернопільської філії Приватбанку, пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 16567 грн. 60 коп. Позивач посилався на те, що 09 вересня 2004 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір НОМЕР_1 на строк до 07 вересня 2007 року, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 7425 грн. на придбання товарів народного споживання зі сплатою 2,75 відсотків в місяць. На протязі двох років з часу укладення договору ОСОБА_1 не виконував своїх зобов'язань і не здійснював погашення заборгованості по основному кредиту та відсотках.

12 жовтня 2006 року позивач збільшив розмір позовних вимог на суму 868 грн. 53 коп. та просив стягнути з відповідача 17435 грн. 59 коп.

Справа№ 22а- 1324(2006) 42 Головуючий у 1-й інстанції: ЛеканІ.Є.

Категорія : договірні зобовязання Доповідач Ткач З.Є.

2

26 жовтня 2006 року позивач доповнив позовні вимоги та відповідно до п. 2.3.2 Кредитного договору просив його розірвати.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03 листопада 2006 року вирішено Позов задоволити. Розірвати кредитний договір № НОМЕР_1 від 09.09.2004 року укладений між Приватбанк в особі Тернопільської філії та ОСОБА_1. Стягнути з ОСОБА_1в користь Тернопільської філії Приватбанку (м. Тернопіль, пр. Ст.Бандери,38, р/р 29094827303310 в Тернопільській філії Приватбанку, МФО 338783, код 21161919) - 17435 гривень 59 коп. заборгованості по кредиту та 204 гривні 40 коп. судових витрат. » В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати..

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримав, пояснення представника ЗАТ КБ «ПриватБанк», яка апеляційну скаргу не визнала і просила рішення суду залишити без зміни, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 вересня 2004 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», в особі Тернопільської філії, було укладено кредитний договір № НОМЕР_1, згідно якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 7425 гривень на строк по 07 вересня 2007 року шляхом перерахування коштів на рахунок №НОМЕР_2 приватний підприємець ОСОБА_3, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі 2,75% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та погашати заборгованість щомісячними платежами в терміни визначені договором.

09 вересня 2004 року Тернопільська філія ЗАТ КБ «ПриватБанк» перерахувала обумовлену договором суму 7425 гривень на рахунок приватного підприємця ОСОБА_3

З часу перерахування сум ОСОБА_1 жодних зобов'язань по договору не виконував.

Згідно розрахунку, зробленого на підставі умов укладеного договору сума заборгованості станом на 11 жовтня 2006 року становить : по кредиту - 7425 грн., по відсотках, обчислених відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.4 Договору - 6667 грн. 11 коп., сума пені, обчисленої на підставі п. 4.1 Договору, становить 3343 грн. 48 коп.

3

Отже, суд правильно визначив характер спірних договірних правовідносин, учасників спірних правовідносин, розмір суми, яка підлягає стягненню за кредитним договором.

Крім того, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідно до п. 2.3.2 Договору, банк набув право на розірвання кредитного договору укладеного з ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням останнім договірних зобов'язань і правильно задовольнив ці позовні вимоги.

Доводи ОСОБА_1 про те, що кошти не були перераховані і кредитний договір фактично не був укладений спростовуються доказами по справі, зокрема меморіальним ордеромНОМЕР_3та випискою по рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_3 за період з 09.09.2004 по 09.09.2004 року, з яких вбачається, що цього числа була здійснена операція по перерахуванню грошових коштів на банківський рахунок продавця товару на суму 7425 грн.

Доводи апелянта , що вищевказані документи не можуть бути доказами по справі є безпідставними.

В той же час, колегія суддів вважає, що суд помилково стягнув суму в користь Філії, яка не є юридичною особою і стороною у справі.

В зв'язку з цим, рішення суду в цій частині слід змінити, стягнувши грошові кошти в користь позивача по справі ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1частково задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 листопада 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_1в користь Тернопільської філії Приватбанку змінити, виклавши його в такій редакції: Стягнути з ОСОБА_1в користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 17435 гривень 59 коп. заборгованості по кредиту та 204 гривні 40 коп. судових витрат шляхом перерахування цих коштів на р/р 29094827303310 в Тернопільській філії Приватбанку, МФО 338783, код 21161919.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку, протягом двох місяців з дня проголошення, шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України,