Справа № 522/10130/16-ц
Провадження № 2/522/5911/16
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.
при секретарі Скибінській Є. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просила розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 30 листопада 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції міста Сімферополя Автономної республіки Крим, актовий запис № 536. При цьому посилалась на те, що спільне життя з відповідачем не склалось, родинних відносин з останнім не підтримує.
У судовезасідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе, у відповідності до ст.224 ЦПК України, розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони 30 листопада 2002 року уклали шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції міста Сімферополя Автономної республіки Крим, про що зроблений актовий запис № 536. Проте, вони не підтримують родинних відносин.
В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, які мають істотне значення.
Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у звязку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у звязку з чим, є неможливим.
Таким чином, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 ґрунтується на законі та є такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11,60,81,88, ч. 3 ст.209, ст.ст.213-215,218,224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 30 листопада 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції міста Сімферополя Автономної республіки Крим, актовий запис № 536.
Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи,поданої протягомдесятиднівздня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днівз дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А. Ю. Бойчук
The court decision No. 60771845, Prymorskyi District Court of Odesa City was adopted on 25.08.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 522/10130/16-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: