Decision № 6028538, 21.07.2009, Rovenky City Court of Luhansk Oblast

РІШЕННЯ

Ім’ям України

21 липня 2009 року Ровеньківський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді – Ібадової Н.П.

при секретарі – Шурупової В.В.

адвокат - ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ровеньки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Комунального підприємства спеціалізованого комунального підприємства «Ровеньківська ритуальна служба» Ровеньківської міської ради « про стягнення заробітної плати, розрахункових виплат при звільненні з роботи та моральної шкоди завданої порушенням трудових прав» ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій вказав, що в трудових стосунках з відповідачем він знаходився з 6 вересня 1999 року до 15 жовтня 2008 року. Звільнився він з посади заступника начальника підприємства відповідача відповідно до ст. 38 КЗПП України, за власним бажанням. При звільнені з роботи йому було видано трудову книжку, але, в супереч нормам, передбаченим ст.ст. 115-116 КЗПП України не було виплачено заробітної плати та грошової компенсації за чергову відпустку, якою він не скористався. Відповідно до ст. 115 КЗПП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не раніше двох раз на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Відповідач порушив цю норму, не виплачуючи зарплату щомісячно взагалі. Відповідно до ст. 116 КЗПП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, організації, установи, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Відповідач не виконав і цієї норми, оскільки не тільки не повідомив його про суму розрахункових виплат, а взагалі залишив це питання без уваги. Таким чином, відповідач грубо порушив його конституційні трудові права, чим завдав йому й моральної шкоди, оскільки внаслідок того, що йому невиплачена заробітна плата, він залишився з вини відповідача без джерела існування. Це змусило його змінити образ життя, призвело до втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагає від нього додаткових зусиль щодо організації свого життя в цілому. Відшкодування відповідачем моральної шкоди передбачено ст. 237-1 КЗПП України. За захистом своїх трудових прав він звернувся до комісії з трудових спорів підприємства відповідача, але й досі не отримав відповіді. Замість неї він отримав від відповідача довідку про відсутність заборгованості по заробітній платі та копію наказу про звільнення.

Просив суд зобов’язати відповідача надати відомості про виплату йому заробітної плати з визначенням її сум, періодичності та розміру грошової компенсації чергової відпустки за 2008 рік. Зобов’язати відповідача провадити нарахування компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати з коефіцієнтами Держкомстату України. Стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату з урахуванням сум компенсації за несвоєчасну її виплату, та грошову компенсацію за чергову відпустку якою він не скористався. Стягнути з відповідача на його користь 5000 грн. моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги уточнив, суду пояснив що впродовж слухання справи судом, відповідач не надав жодного доказу того, що виплатив йому заробітну плату та належні йому виплати при звільненні. Крім того, відповідач не надав суду ніяких бухгалтерських документів про виплату йому означених платежів, наявність якоїсь заборгованості як з його боку, так і з боку відповідача, посилаючись на відсутність таких документів на підприємстві. Але це звільняє відповідача від розрахунку з ним. При таких обставинах він мусить сам провадити розрахунок заборгованості заробітної плати, виходячи із свого середньомісячного заробітку за період з моменту останнього розрахунку по день звільнення з роботи, але при цьому, він відмовляється від частки попередніх позовних вимог, в тому числі від стягнення моральної шкоди. Його середньомісячна заробітна плата складає 1770 грн. Нарахована але не виплачена зарплата за 15 днів жовтня 2008 року складає 908 грн. 71 коп. Компенсація за невикористані відпустки складає 6591 грн. 29 коп., а разом 7500 грн.

Прибутковий податок 1085,65 грн.

ПФУ 150 грн.

Соц. страхування 75 грн.

Страхування по безробіттю 37,50 грн. разом 1348, 13 грн.

До видачі на руки 6151,87 грн.

Видано за першу половину жовтня 2008 року 751, 87 грн. заробітної плати та 1500 грн. компенсації за відпустку. Таким чином, заборгованості по виплаті заробітної плати складає 3900 грн..

Просив суд стягнути з відповідача на його корить 3900 грн. заборгованість заробітної плати.

Представник відповідача, уточнені позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню цілком з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до Наказу № 170 «Про звільнення» ОСОБА_2 звільнено з 15.10.2008 року за ст. 38 КЗПП України(а.с.4)

Відповідно до Постанови № 12-11-133/0039-0019 на головного бухгалтера КП «Спеціалізоване комунальне підприємство «Ровеньківська ритуальна служба» Ровеньківської міської ради було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. за порушення строків виплат оплати праці(а.с.26)

Відповідно до ст. 47 КЗПП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки.

Відповідно до ст. 115 КЗПП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не раніше двох раз на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗПП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, організації, установи, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дійсно необхідно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату з урахуванням сум компенсації за несвоєчасну її виплату, та грошову компенсацію за чергову відпустку якою позивач не скористався.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 47,115-116 КЗПП України, ст.ст. 214, 215, 218, 224, 225, 294, 361, 365 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства спеціалізованого комунального підприємства «Ровеньківська ритуальна служба» Ровеньківської міської ради на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість з заробітної плати у сумі 3900 грн.

Стягнути з Комунального підприємства спеціалізованого комунального підприємства «Ровеньківська ритуальна служба» Ровеньківської міської ради, держмито на користь держави у сумі 51 грн.

Стягнути з Комунального підприємства спеціалізованого комунального підприємства «Ровеньківська ритуальна служба» Ровеньківської міської ради, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у суді в розмірі 30 гривень з перерахунком до соціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 „Оплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах” (р/р 31213259700059 в УДК в м. Ровеньки, код 24046930, МФО 804013).

Рішення може бути оскаржене в Луганський апеляційний суд повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана на протязі 10 днів з дня проголошення рішення до Ровеньківського міського суду Луганської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до Ровеньківського міського суду Луганської області.

Суддя Н.П. Ібадова