Decision № 6026451, 21.09.2009, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2009 р. Справа № 42/213-09

вх. № 5843/1-42

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Гуріна А.Б. (дов.)

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" м. Київ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Олексіївка Лозівського району Харківської області

про про стягнення 25286,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія", звернувся в господарський суд Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_2, про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № 3/23 від 08.02.2008р. у сумі 25286,54 грн., в т.ч. 22729,88 грн. основної заборгованості, 2113,89 грн. інфляційних втрат, 442,77 грн. 3% річних, а також просить покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач наполягає на позовних вимогах з підстав викладених в позовній заяві, та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 21.09.2009р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлюввся ухвалою суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що ухвала суду від 24.07.2009р. про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 13.08.2009р., яка була направлена на адресу реєстрації відповідача, повернута поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

8 лютого 2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) та ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" (позивач) через повіреного - директора Дочірнього підприємства "Лозівський Агрозахист", який діє на підставі Договору доручення № 5/1П від 28/07/03 р., був укладений Договір купівлі-продажу № 3/23 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) засоби захисту рослин, а відповідач, відповідно, зобов'язався прийняти та оплати товар.

Загальна вартість Товару за Договором становила 70 815,72 грн.

Відповідно до п. 6.4. Договору, відповідач повинен був до 14 лютого 2008 року здійснити попередню оплату товару в розмірі 30 % від загальної вартості товару, тобто в розмірі 21244,72 грн., а остаточний розрахунок (сплатити залишок у розмірі 70 % вартості товару, тобто 49571,00 грн.) відповідач мав провести до 15 листопада 2008 року.

Як зазначає позивач, відповідачем була своєчасно здійснена попередня оплата 30% вартості товару, тобто відповідачем на рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 21244,72 грн.

Враховуючи те, що відповідачем було своєчасно та в повному об'ємі перераховано попередню оплату, позивачем було надано згоду (відповідно до вимог п. 9.2. Договору) ДП "Лозівський Агрозахист" на відпуск відповідачеві 04.04.08 р. частини Товару, передбаченого умовами Договору, а саме 800 літрів Харне 90% к.е. та 75 літрів Дерозал 50% к.с. на загальну суму 42672,00 грн., а також 07.05.08 р. частини Товару, передбаченого умовами Договору, а саме 5 літрів Престиж 29 % т.к.с. на суму 1302,60 грн.

Зазначений товар був отриманий відповідачем, що підтверджується видатковими накладними № 3/10/04 від 04.04.08 р., № 3/16/05 від 07.05.08 р., тобто позивачем було продано відповідачеві товар на загальну суму 43974,60 грн.

Як вказує позивач, відповідач не сплатив залишкову вартість отриманого товару в розмірі 22729,88 грн. в строк до 15.11.2008р.,

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 22729,88 грн., дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок інфляційних втрат за період грудень 2008р. - травень 2009р., відповідно до якого сума інфляційних складає 2113,89 грн., а також розрахунок 3% річних за період з 16.11.2008р. по 10.07.2009р., відповідно до якого нараховані річні складають 442,77 грн.

Надані розрахунки відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 252,87 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (64672 Харківська область, Лозівський район, с. Олексіївка, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Лозівському відділенні ХГРУ "ПриватБанк" МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (03040 м. Київ, вул. Стельмаха, 6а, код 31109157, п/р 2600801024193 в КФ ВАТ "Кредобанк" в м. Києві МФО 321897) основну суму боргу в розмірі 22729,88 грн., 3% річних у розмірі 442,77 грн., інфляційні втрати в розмірі 2113,89 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 252,87 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Яризько В.О.

Рішення підписано 28.09.2009р.